Моє життя…
Автор: metamorphoza
Переглядів: 552
Моє життя без нього – це суцільна тьма,
це ніч, що просвітку не має!
А Він – моє серцебиття,
мій дар, що жити надихає!
Моє повітря, небо, і вода,
і велич духу, снів блакиті,
віднині день мій, доля вся!!!
Його рукам вручається вершитись!
Коментарів аж 18, Насвинити | Пінг (якесь дурне слово)
Як-то кажуть: краткость -сестра таланта.
Гарний вірш. Але змушує задуматись, чи варто довіряти комусь своє життя повністю і безроздільно…
Є такий вислів, вибачайте, що російською, але:
Нельзя привязываться к людям всем сердцем, это непостоянное и сомнительное счастье. Ещё хуже – отдать своё сердце одному единственному человеку, ибо что останется, если он уйдёт? А он всегда уходит…
Хотіла б послати посмішку, та не можу… Хотіла б заперечити, та немає на те причин…
Кожен вибирає ту стежину, яка йому до вподоби. У людини завжди є вибір. Краще дізнатись, що таке кохання, ніж все життя здогадуватись про нього!
жесть.. з обох коментарів висновок – кохання то повний п, але ми самі собі то обираємо…
Бо не можемо не любити…
бо інакше це не життя а існування…навіть якщо в результаті лишається лише біль і розчарування, всеодно, хто не кохає, той нещасна людина…
ну чого ж… хто не кохає досить ніфігово так в світі влаштовується… і я б сказав таким людям набагато легше і від того вони лише щасливіші
а не нещасні 
і вже повірте мені що кожен хто кохає і від того повільно вмирає в муках хотів би опинитись на місці того хто не кохає!
duvnuj каже:
неправда!
я знала одну людину, яка в своєму житті ще ні разу не кохала, ні разу!
він навіть уявити не міг собі, що це за почуття таке…не знаю як йому таке вдавалось….симпатії були, не без того, але не почуття.
так от, він абсолютно не почував себе від того щасливим, а навпаки, вважав себе якимось неповноцінним і єдине що хотів, то хоча б раз відчути що таке кохати, а не по слухам і розповідям, і йому не було важливо, як все закінчиться і як це все буде проходити, чи добре чи погано…от так.
ну це один випадок… а я тобі можу навести сотню таких де людина знає шо таке кохання і каже шо “ну його нафіг”…
Цікаво…
duvnuj каже:
Мабуть, точніше свою думку я зможу передати знову римою:
Краще жити і любити,
І кохати, і радіти,
Ніж не знати, що згубити,
І від страху так
…зотліти!!!
Ясно шо нічо не ясно
Ти живеш і не кохаєш,
В безтурботності літаєш,
Не ридаєш, не страждаєш,
І депресії не маєш!
@ duvnuj:
люди бояться і кохати і все що ці почуття можуть викликати…і я думаю, що скоріше саме страждань і бояться
але в кожного своя думка і своє ставлення, моє – нещасна та людина, яка не кохає, тим більше за власним бажанням через боязнь…
Та дочого тут боязнь. Є ще купа різних факторів…
і чому зразу нещасна? що нещасного в безпроблемному існуванні? весь світ не сходиться на тих амурних витребеньках!
duvnuj каже:
для тебе кохання це проблема?
прикольно…
duvnuj каже:
саме на цьому і сходиться…і якщо зараз ти вирішив це заперечувати і відгороджуватись від почуттів, то не означає що воно так не є…і взагалі, нема про що сперечатись, кожен і так залишиться при своїй думці, життя покаже хто був правим
lyanalada каже:
дочого тут я? Я кажу що воно вічно приносить купу мороки! Сльози в подушку, розбиті серця, порізані вени… Не мені тобі пояснювати! Ніби не зрозуміло про що я…
lyanalada каже:
мдя… ну то він фактично сходиться до тупо продовження роду… (сподіваюсь причинно-наслідковий ланцюг малювати не треба?) … звичайні тваринні інстинкти (ну хіба мороки більше)… як все банально до огидного…
Весь світ зійшовся клином на амурних витребеньках (с) lyanalada
Киньте в мене чимось важким!
Ризикну отримати по голові карданним валом від КАМАЗу, за використання рос. мови на УОС
, але є один дуже гарний віршик (без автора, бо я його просто не знаю):
Давным-давно известно людям,
Что при розрыве двух людей
Сильнее тот, кто меньше любит,
Кто больше любит – тот слабей.
Но я могу сказать иначе,
Пройдя сквозь ужас этих дней:
Кто больше любит – тот богаче,
Кто меньше любит – тот бедней.
Средь ночи злой, средь ночи длинной
Вдруг раздается крик в крови:
О Боже, смилуйся над милой!
Пошли ей капельку любви…
Згідна з Дивним, що життя без кохання має набагато менше проблем. Але кохання (якщо це дійсно кохання, а не вимотування нервів і жил одне одному) дозволяє і дає змогу морально рости.
Якщо це твоє життя, то бажаю почитати Щось хороше.. повне протиставлення твому і порада як бути
Гм… Мабуть, це камінь в мій город.
Не зрозумійте неправильно: треба у всьому бачити щось хороше. Як можна розказати про почуття без порівнянь?
Відповісти “Моє життя…”