Гроші – джерело зла (невірне твердження)

Хочу продовжити серію дописів про гроші та підійти до цієї проблеми трішки з іншого боку.

Ви всі, мабуть, чули вислів “гроші – корінь усього зла”, проте це не зовсім так, гроші самі по собі нейтральні. Усі проблеми у нашому ставленні до них, доброму чи злому.

Я не вважаю, що “зло” надто сильне слово тут, люди чинять страшні речі заради грошей. Звісно, існують крайнощі від яких ми можемо легко дистанціюватись: диктатори у країнах третього світу, кримінальні банди тощо – але ж є і більш регулярні вади, що спричинені любов’ю до грошей. Виробництво шкідливих генно модифікованих продуктів та їх продаж людям, що цього і не підозрюють, величезні бонуси банкірам, у той час, як багато людей голодує, і таких прикладів можна навести безліч.

Гроші не є тим, що потрібно накопичувати, а радше інструментом, що ви використовуємо не лише для отримання задоволення від життя, але і за допомогою нього можемо внести свою лепту у світ та його розвиток – зробити життя інших людей кращим.

Надзвичайно складно не возвеличувати гроші, бо ми живемо у капіталістичному світі, де вони та ринок сприймаються як щось беззаперечно добре (звісно не всіма, але абсолютною більшістю людей, що перебувають у політиці та керують медіа. А їхній вплив на суспільство не піддається сумніву.) Реклама переконує, що ми будемо щасливі, купляючи різноманітні вироби. Багато наших “друзів” судять нас за рівнем доходу, наявністю машини  та величезного будинку.

Наскільки багатими ми є?

У глобальному масштабі ми надзвичайно, просто неймовірно багаті: у нас є чиста вода, багато їжі, дороги, сфера охорони здоров’я, освіта тощо. У інших державах люди навіть не мають чистої питної води.

Можливо суть у тому, що людська природа ніколи не може бути задоволеною. І це хороше прагнення, котре можна застосовувати до освіти, людяності, чесності, морального росту, прагнень. Але у випадку із грошима, це діє лише проти нас.

Що ж нам дійсно потрібно?

Гроші не кінець, це не остання інстанція чи пункт призначення. Бути багатим та щасливим це щось на зразок “могти робити все, що хочеш та коли хочеш”.

Звісно, коли у нас багато грошей, то ми можемо не хвилюватись про рахунки, про те, що б вдягнути завтра вранці, тим не менше, часом ми можемо й захотіти побути із нашою сім’єю, дітьми; вивчити щось нове, що так нас зацікавило; піти у кіно, прочитати книгу; створити щось, що люди полюблять. У кінцевому результаті ми дійдемо до усвідомлення того, що нам більше потрібен час, ніж гроші.

Гроші – не зло. Але чи потрібен нам дорогий годинник, як і той, що зараз у нас показує точний час? Чи потрібен нам будинок із шістьма спальнями, якщо ми для спання використовуємо лише одну? Чи потрібні нам мільйони, якщо ми просто фізично не встигаємо їх тратити?