Суржик: норма спілкування чи ракова пухлина мови?
Що таке суржик думаю нікому пояснювати не треба. Одні знають це добре, бо самі ним спілкуються, іншим же він ріже вухо і вони не можуть його не помічати. Але так чи інакше він навколо нас.
Буквальне первинне значення цього слова — суміш жита з пшеницею, ячменю з вівсом і т. ін., а також борошно з такого зерна. 
Шляхів перекручування мови може бути кілька. Від неправильно вживаних слів та конструкцій, до невірного відмінювання слів, неправильно вживання родів аж до змішування двох різних мов при розмові. Найпоширенішим явищем що призводить до мовного суржику є калька. Калькування російських загальновживаних слів та конструкцій – це ракова пухлина української розмовної мови яка стоїть мало не першим пунктом у списку факторів що руйнують нормальну літературну мову (див. попередню статтю). Але якщо викорінити то діло в розмові за пивом з другом, чи на перекурі в під їзді – важко, то принаймні в письмовій формі подумати перед тим як писати, або ж вичитати і виправити перед виставлянням на все огляд – то легко! І з тим завданням ми справимось – я то вам кажу!
Тому, друзі мої, запам’ятайте – в українській мові немає таких слів:
вилка
стаканчик
шарік
мусорнік
мусор
рибалка (процес)
бутилка
остановка
сігарєта
шахмати
стройка
N.B. Терміни! Величезну кількість термінів, слів та висловів науково-технічного спрямування ми вживаємо невірно: зварка, предохранітєль, та ін.
Також неправильно казати:
«самий прикольний», «самий кращий», «самий найкращий»
«на протязі» (на протязі можна спину простудити, але 
«протягом певного часу»)
«на рахунок» (на рахунок гроші кладемо, але «щодо», «стосовно», «що стосується», «з приводу»).
«прийняти міри» (прийняти можна гостей (або в крайньому разі 100 грам 
), але «вжити заходів»)
Повний перелік слів, що вживаються неправильно дивіться у таблиці Обережно – суржик.
Також хочу наголосити на вживанні зросійщеного “на Україні”. Таке ж вживання спостерігається і у багатьох політиків, в газетах, ЗМІ. Так і написано в російській Вікіпедії в статті “Русский язык на Украине”. Правильно: “в Україні“.
Прошу писати в коментарях свої варіанти невірного вживання, які ви часто чуєте – я додаватиму в перелік.
Зараз існує така досить нехороша тенденція, не лише намагатись позбутись суржику, а й яро відстоювати його, плекати, розмовляти ним і виправдовувати його вживання. Поруч з тим є недолюблювання істинно українських слів та висловів. Всі ці такі прості й непомітні на перший погляд речі є не що інше як вплив масової культури, яку популяризують зелені мільярди, і брак популяризації свого, рідного до таких розмірів, що тепер говорити чистою українською – то ознака “задротства”, а таку особу сприймають не інакше як “тормоза” або “ботаніка”.
Насправді все просто: взявся за діло – роби його якісно. Взявся говорити українською – говори нею, зручніше говорити російською – прошу дуже! Може ти знаєш китайську – ніхто не проти. Але змішувати кілька мов в одну – це те саме що пробувати лежати й стояти одночасно: ні те, ні інше нормально не виходить.
Коментарів аж 79, Насвинити | Пінг (якесь дурне слово)
sophia каже:
Ну то хто з чого п’є… я певно п’ю з “кружок” і “чашок”… То я так розумію то лише асоціація спрацювала? Ну за моєю асоціацією горнятко не конфліктує з пластиковою бідою, а склянка якраз дуже конфліктує… то очевидячки кому як – хто до яких слів звик. В мене просто вдома не кажуть “горнятко”… от і я його спокійно сприймаю… то як будем вирішувати? покладемось на смак чи пориємось в джерелах?
duvnuj каже:
На який саме предмет в тебе не кажуть “горнятко” ?
Я от не п’ю ні з “кружок”, ні з “чашок” — в мене вдома є горнятка для гарячих напоїв і склянки для холодних.
Покладатись на смак – це звісно добре, тим більш, що я дуже сумніваюся, що можна знайти якусь достовірну інформацію про назву для пластикової біди.
sophia каже:
На жоден!
А для пластикової біди я бачу два доступних виходи: горнятко і кружка.
В етимології слова горнятко не закладено жодної приналежності ні до глини, ні до скла, ні до чаю (крім асоціацій Софії
). особисто я гадаю воно пішло від слова “горнути”, що тут можливо мало значення “зачерпувати воду з джерела, відра тощо..”
Кружка – від слова “круг”.. вона кругла.. якщо воно звісно достатньо українське.
А “пластикове горнятко” звучить незле!
Обгрунтування:
англ. plastic cup, а не plastic glass.
cup є тою ж чашкою, або горнятком. Тому тут не підходить “склянка” (glass).
Тож маю причини виключити зі спписку кандидатів склянку…
Ще надибав на таке слово як “капка”… як вам?
duvnuj каже:
ні-ні-ні. Я тебе прошу! Тільки не “кружка”!!! Так казати не можна. Це суто російське слово, а вживати його в українській – це вже суржик. Хоча, до речі, якщо уже зайшла мова за те, що ж відображає поняття “кружка” (в російській мові), то це:
І от про пластикові тут нічого не сказано.
Я все ж притримуюсь погляду, що тут потрібне принципово нове поняття для принципово нової тари…
duvnuj каже:
Гмм… перша думка була “а що, непогано…” Але друга думка: це ж фактично той самий “стаканчик”
, тільки уже з англійської 
. Отут уже варто не перестаратися)
Згоден, що могло б й таке згодитись. Але наразі маємо все ж таки обрати з двох: чашка чи горня, або обидва одразу. Бо у магазині вас не зрозуміють.
Але нажаль знаючи наш рівень обслуговування і грамотність людей я навіть сам часто в магазинах кажу не так як слід, а так як кажуть люди, аби мене зрозуміли з першого разу і не перепитувались по 10 разів. Тобто аби не було казусів ми маємо купувати “пластикові стаканчікі”, або в крайньому разі “пластикові чашки”…
Я дуже люблю конкретику і навіть переважно замовлення роблю детально і чітко. Але просто мозок вилітає в космос коли підходжу до бару і :
- мені будь ласка пиво – одне Чернігівське біле!
- пиво? яке?
- Чернігівське біле!
- Скільки?
- Одне!!!
sophia каже:
а правда… чим же англіцизми кращі за русизми… якщо вже на те пішло, то найорганічніше в нашу мову вписався б полонізм…
@ sophia:
@ duvnuj:
Приємно читати розумних людей
Я не лінгвіст, тому встрявати не буду
Можу сказати тільки, що в ТУ (технічних умовах), які розробляють виробники пластикового посуду (кожен сам для себе), бо ДСТУ розробити у нашого Держстандарту руки не доходять – пластиковий посуд класифікується так:
– ложки
– виделки
– ножі
– тарілки
– миски
- стакани
sophia каже:
Головне дивитись що пхаєш)))
Пластиковий посуд може бути виготовлений з полістиролу (маркування – PS) або поліпропілену (РР або трикутник з цифрою 5). От саме посуд з полістиролу і не варто пробувати пхати в піч – він взагалі досить крихкий і тріскає навіть при легкій деформації. А от посуд з поліпропілену здатний витримувати температуру понад 100 °С.
А ще є пластиковий посуд з позначкою «Thermoplast» або «Duroplast» – він здатен витримувати температуру від -40 до +1400 градусів…
loreleya каже:
ну то так само як класифікація найменувань постільної білизни:
- наволочка
- простирадло
- ковдра
- підодіяльник
loreleya каже:
Йооо..сип голий!
а ми тут сидимо які ті темні… 
loreleya каже:
серйозна класифікація) Аж цікаво стало)
duvnuj каже:
Згідно ДСТУ 2009 року:
– підковдра
О.. нормал… а ми тут мучимось панімаєш лі… двоє тихво.. розуми всі поїли і розгадати не можем.. а воно он як просто все! підковдра…
Треба пододавати то все до списку початкового з розшифровками…
Знаю, що я задовбав вже всіх тим пластиковим посудом, але сильно мене муляє то питання, бо сам хочу докопатись до істини.
Отже. Слово “склянка” – виріб зі скла. Тут ясно.
Слово “стакан” таки подається певними словниками української мови.
Ще, як стверджують деякі мовознавці, етимологічно слово “стакан” деномінує виріб з дерева, деревяний посуд… (Подробиці вдаватись думаю не варта).
Але доцільність його вживання українською таки сумнівна. В нас певно зо пів сотні назв посуду. Невже ми серед того всього не виберемо?
Є ж у нас такі слова як
чарка
кварта
кухоль
келих
стопка
“Пластикова чарка” звучить досить так нічогенько…
Обидва варіанти — суржик. Правильний варіант: «найвищого ступеню».
Слово «степінь» вживається виключно в математиці.
а до речі може бути!… математика…
хоча малось на увазі саме слово “височайший”… але і це слушно! Хоча то вже вищий пілотаж… нам би для початку шарікі і бутилкі побороти…
Насправді «вищий пілотаж» включає в себе й розуміння, чому «шарікі» — це цитата з російської, а «шарики» — вже суржик
До Python:
Ви пілотуєте якийсь інший незрозумілий апарат. Бо цитата до суржику ніякого стосунку не має.
Не было печали – черти накачали (с) – оце цитата з російської. А “я придбав собі на свято кольорові шарікі” – це суржик.
Цитата – вислів, авторство якого приписується іншій людині.
Суржик – явище вживання замість відповідного еквіваленту в рідній мові якогось іншомовного слова.
Суржик – це коли слова рідні і чужі перемішуються в одному реченні… І люди навіть не помічають того…
п.с. В сусідній статті Ви стверджували що є “правильний суржик” (шарики) і неправильний (шарікі)… а зараз це вже стало “суржиком” і “цитатою”… якось Ви самі собі суперечите.. як так?
Слова з невластивою мові фонетикою важче не помітити. Для когось він, може, й стає непомітним (але, мабуть, це можливо лише за умови, якщо така суміш і є рідною мовою), хоча для людини з мінімальним мовним чуттям неадаптоване запозичення вже виглядає як іншомовна вставка.
Ну, насправді нема чіткої термінології для розрізнення «звичайного суржику» й «суржику над суржиком». Хоча суржик першого типу є українською мовою в тій же мірі, як фраза «глокая куздра кулданула бокра» є російською, тоді як суржик другого типу вже й сам наближається до російської мови граматично.
Python каже:
Все дуже правильно… не помітити – важко. Саме на такій помітності і можна розвинути боротьбу з цим явищем
Python каже:
Ми з Вами як посидим то думаю зможем придумати не тільки цілу термінологію, а й цілу теорію різних типів суржику!
Python каже:
тобто мається на увазі що суржик який би він не був – не є мовою… а є лише спотвореним її варіантом.. і оскільки потреби в суржику обґрунтованої немає жодної – з ним можна і треба боротись. Ракову пухлину хоч і важко але треба видаляти.
Для людини з чуттям української мови! Ну а той, хто засвоїв цей мікс з молоком матері, вже цілком може сприймати суржик як звичайну мову, якою говорять люди.
Так можна лише тимчасово ізолювати від суржику літературну мову, яка використовується лише в офіційному контексті. Але як перемогти суржик у побуті? Ми фізично не зможемо зібрати всіх суржикомовців і перевчити їх (чи вивезти всіх скопом за межі України). ІМНО, найкращий шлях — зруйнувати суржик зсередини, поступово наблизивши його до української мови. Люди не люблять різких змін, тому навчити їх називати підодіяльник ковдрою, а форточку — кватиркою одразу не вийде. Хоча це цілком можна зробити поступово, тому кожен крок у бік української мови має отримувати позитивний стимул (навіть якщо це лише перехід від більш русифікованого суржику до менш русифікованого).
А як же інакше? Бажаєш перемоги — пізнай свого ворога!
Ну ось,вирішила і я внести свої “п’ять копійок” до вашого переліку неправильно вживаних слів.Ось наприклад:
відверто-кажучи
намагатися
каптур
помаранч
полуниця
візерунок
пацюк
серветка
під килимком
веселка
лупати
кашкет
журавлина
лелека
чесно говоря
пробувать/питатися
капішон
апєльсін
клубніка
узор
криса
салфєтка
під ковриком
радуга/райдуга
довбати
кєпка
клюква
аїст
Яких лише “перлів” ненаслухаєшся у громадських місцях…
Мова – річ тонка… в цьому ділі головне – не переборщити.
слово “апельсин” в укр мові ніхто не відміняв. помаранч – скорше діалектизм.
райдугу ніхто не відміняв.
а загалом спасибі за списочок!)))
Цілком літературне українське слово — загляньте у словник.
Апельсин і сигарета — також нормативні (хоча єкаюче-ікаюча вимова — ні)
Схоже, що «лупати» — діалектизм. Правильно — «довбати» (не «довбити»!)
Саме так думаю і я…
як я й казав – головне не кидатись з крайнощів в крайнощі і не підозрювати всі слова підряд в “нечистокровності”
Відповісти “Суржик: норма спілкування чи ракова пухлина мови?”