Суржик: норма спілкування чи ракова пухлина мови? | Українська онлайн спільнота

Увійти

Згубили пароль??

Ви ще не тут? Так ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ!

Хочете зробити це?


RSS коментарів Підписатись на RSS
Домівка » Суржик: норма спілкування чи ракова пухлина мови? | МапаСайту

Суржик: норма спілкування чи ракова пухлина мови?

Автор: duvnuj
Переглядів: 1,634

Що таке суржик думаю нікому пояснювати не треба. Одні знають це добре, бо самі ним спілкуються, іншим же він ріже вухо і вони не можуть його не помічати. Але так чи інакше він навколо нас.

Буквальне первинне значення цього слова — суміш жита з пшеницею, ячменю з вівсом і т. ін., а також борошно з такого зерна. :ukr:

SurzhykUse 300x204 Суржик: норма спілкування чи ракова пухлина мови?

Шляхів перекручування мови може бути кілька. Від неправильно вживаних слів та конструкцій, до невірного відмінювання слів, неправильно вживання родів аж до змішування двох різних мов при розмові. Найпоширенішим явищем що призводить до мовного суржику є калька. Калькування російських загальновживаних слів та конструкцій – це ракова пухлина української розмовної мови яка стоїть мало не першим пунктом у списку факторів що руйнують нормальну літературну мову (див. попередню статтю). Але якщо викорінити то діло в розмові за пивом з другом, чи на перекурі в під їзді – важко, то принаймні в письмовій формі подумати перед тим як писати, або ж вичитати і виправити перед виставлянням на все огляд – то легко! І з тим завданням ми справимось – я то вам кажу!

Тому, друзі мої, запам’ятайте – в українській мові немає таких слів:

:-x вилка
:-x стаканчик
:-x шарік
:-x мусорнік
:-x мусор
:-x рибалка (процес)
:-x бутилка
:-x остановка
:-x сігарєта
:-x шахмати
:-x стройка

N.B. Терміни! Величезну кількість термінів, слів та висловів науково-технічного спрямування ми вживаємо невірно: зварка, предохранітєль, та ін.

Також неправильно казати:

:-x «самий прикольний», «самий кращий», «самий найкращий»
:-x «на протязі» (на протязі можна спину простудити, але :arrow:   «протягом певного часу»)
:-x «на рахунок» (на рахунок гроші кладемо, але :arrow: «щодо», «стосовно», «що стосується», «з приводу»).
:-x «прийняти міри» (прийняти можна гостей (або в крайньому разі 100 грам :) ), але :arrow: «вжити заходів»)

Повний перелік слів, що вживаються неправильно дивіться у таблиці Обережно – суржик.

Також хочу наголосити на вживанні зросійщеного “на Україні”. Таке ж вживання спостерігається і у багатьох політиків, в газетах, ЗМІ. Так і написано в російській Вікіпедії в статті “Русский язык на Украине”. Правильно: в Україні“.

Прошу писати в коментарях свої варіанти невірного вживання, які ви часто чуєте – я додаватиму в перелік.

Зараз існує така досить нехороша тенденція, не лише намагатись позбутись суржику, а й яро відстоювати його, плекати, розмовляти ним і виправдовувати його вживання. Поруч з тим є недолюблювання істинно українських слів та висловів. Всі ці такі прості й непомітні на перший погляд речі є не що інше як вплив масової культури, яку популяризують зелені мільярди, і брак популяризації свого, рідного до таких розмірів, що тепер говорити чистою українською – то ознака “задротства”, а таку особу сприймають не інакше як “тормоза” або “ботаніка”.

Насправді все просто: взявся за діло – роби його якісно. Взявся говорити українською – говори нею, зручніше говорити російською – прошу дуже! Може ти знаєш китайську – ніхто не проти. Але змішувати кілька мов в одну – це те саме що пробувати лежати й стояти одночасно: ні те, ні інше нормально не виходить.

:ukr:   :ukr:   :ukr:



Авторська довідка duvnuj: Ви наближаєтесь до території підвищеної небезпеки!


  1. 51
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    sophia каже:

    Тому що горнятко, принаймні у мене, асоціюється виключно із керамічним, чи скляним, одне слово таким виробом, із якого ми вдома п’ємо чай, але аж ніяк не з тою пластиковою бідою.

    Ну то хто з чого п’є… я певно п’ю з “кружок” і “чашок”… То я так розумію то лише асоціація спрацювала? Ну за моєю асоціацією горнятко не конфліктує з пластиковою бідою, а склянка якраз дуже конфліктує… то очевидячки кому як – хто до яких слів звик. В мене просто вдома не кажуть “горнятко”… от і я його спокійно сприймаю… то як будем вирішувати? покладемось на смак чи пориємось в джерелах?

  2. 52
    sophia статистика sophia коментує:

    duvnuj каже:

    В мене просто вдома не кажуть “горнятко”

    На який саме предмет в тебе не кажуть “горнятко” ?
    Я от не п’ю ні з “кружок”, ні з “чашок” — в мене вдома є горнятка для гарячих напоїв і склянки для холодних.
    Покладатись на смак – це звісно добре, тим більш, що я дуже сумніваюся, що можна знайти якусь достовірну інформацію про назву для пластикової біди. :twisted:

  3. 53
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    :-x одіяло :arrow: ковдра
    :-x простиня :arrow: простирадло
    :-x карман :arrow: кишеня
    :-x підодіяльник :arrow: пішва
    :-x ужас :arrow: жах

  4. 54
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    sophia каже:

    На який саме предмет в тебе не кажуть “горнятко” ?

    На жоден!

    А для пластикової біди я бачу два доступних виходи: горнятко і кружка.

    В етимології слова горнятко не закладено жодної приналежності ні до глини, ні до скла, ні до чаю (крім асоціацій Софії :funny: ). особисто я гадаю воно пішло від слова “горнути”, що тут можливо мало значення “зачерпувати воду з джерела, відра тощо..”

    Кружка – від слова “круг”.. вона кругла.. якщо воно звісно достатньо українське.

    А “пластикове горнятко” звучить незле!

  5. 55
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    Обгрунтування:
    англ. plastic cup, а не plastic glass.
    cup є тою ж чашкою, або горнятком. Тому тут не підходить “склянка” (glass).
    Тож маю причини виключити зі спписку кандидатів склянку…

    Ще надибав на таке слово як “капка”… як вам?

  6. 56
    sophia статистика sophia коментує:

    duvnuj каже:

    кружка.

    ні-ні-ні. Я тебе прошу! Тільки не “кружка”!!! Так казати не можна. Це суто російське слово, а вживати його в українській – це вже суржик. Хоча, до речі, якщо уже зайшла мова за те, що ж відображає поняття “кружка” (в російській мові), то це:

    Кру́жка — сосуд для потребления питьевых жидкостей, холодных или горячих, например молока, чая, кофе и т. д. Стандартная кружка вмещает в себя 300—350 мл жидкости. “Кружка – питейный сосуд больше стакана, кубок, стопа, братина, большой стакан; стакан с ручкою, иногда с носком и с крышечкою”. Источник: «Толковый словарь живого великорусского языка» Владимира Ивановича Даля. Разновидности кружек:

    * Термо-кружки (металлические мини термосы, сохраняют тепло в течение долгого времени)
    * Железные эмалированные
    * Алюминиевые
    * Стеклянные
    * Керамические
    * Фарфоровые
    * Деревянные

    І от про пластикові тут нічого не сказано.

  7. 57
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    :funny: За часів Даля не було пластикового посуду! :funny:

  8. 58
    sophia статистика sophia коментує:

    Я все ж притримуюсь погляду, що тут потрібне принципово нове поняття для принципово нової тари… 8-O

  9. 59
    sophia статистика sophia коментує:

    duvnuj каже:

    Ще надибав на таке слово як “капка”… як вам?

    Гмм… перша думка була “а що, непогано…” Але друга думка: це ж фактично той самий “стаканчик” :rus: , тільки уже з англійської :?: . Отут уже варто не перестаратися)

  10. 60
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    Згоден, що могло б й таке згодитись. Але наразі маємо все ж таки обрати з двох: чашка чи горня, або обидва одразу. Бо у магазині вас не зрозуміють.

    Але нажаль знаючи наш рівень обслуговування і грамотність людей я навіть сам часто в магазинах кажу не так як слід, а так як кажуть люди, аби мене зрозуміли з першого разу і не перепитувались по 10 разів. Тобто аби не було казусів ми маємо купувати “пластикові стаканчікі”, або в крайньому разі “пластикові чашки”…

    Я дуже люблю конкретику і навіть переважно замовлення роблю детально і чітко. Але просто мозок вилітає в космос коли підходжу до бару і :
    - мені будь ласка пиво – одне Чернігівське біле!
    - пиво? яке?
    - Чернігівське біле!
    - Скільки?
    - Одне!!!

  11. 61
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    sophia каже:

    той самий “стаканчик” :rus: , тільки уже з англійської

    а правда… чим же англіцизми кращі за русизми… якщо вже на те пішло, то найорганічніше в нашу мову вписався б полонізм…

  12. 62
    loreleya статистика loreleya коментує:

    @ sophia:
    @ duvnuj:
    Приємно читати розумних людей :)
    Я не лінгвіст, тому встрявати не буду :)
    Можу сказати тільки, що в ТУ (технічних умовах), які розробляють виробники пластикового посуду (кожен сам для себе), бо ДСТУ розробити у нашого Держстандарту руки не доходять – пластиковий посуд класифікується так:
    – ложки
    – виделки
    – ножі
    – тарілки
    – миски
    - стакани

    sophia каже:

    А спробуйте-но запхнути у піч оту пластикову біду)

    Головне дивитись що пхаєш)))
    Пластиковий посуд може бути виготовлений з полістиролу (маркування – PS) або поліпропілену (РР або трикутник з цифрою 5). От саме посуд з полістиролу і не варто пробувати пхати в піч – він взагалі досить крихкий і тріскає навіть при легкій деформації. А от посуд з поліпропілену здатний витримувати температуру понад 100 °С.
    А ще є пластиковий посуд з позначкою «Thermoplast» або «Duroplast» – він здатен витримувати температуру від -40 до +1400 градусів…

  13. 63
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    loreleya каже:

    пластиковий посуд класифікується так:

    ну то так само як класифікація найменувань постільної білизни:
    - наволочка
    - простирадло
    - ковдра
    - підодіяльник

    loreleya каже:

    Пластиковий посуд може бути виготовлений з полістиролу (маркування – PS) або поліпропілену (РР або трикутник з цифрою 5). От саме посуд з полістиролу і не варто пробувати пхати в піч – він взагалі досить крихкий і тріскає навіть при легкій деформації. А от посуд з поліпропілену здатний витримувати температуру понад 100 °С.
    А ще є пластиковий посуд з позначкою «Thermoplast» або «Duroplast» – він здатен витримувати температуру від -40 до +1400 градусів…

    Йооо..сип голий! :-o :-o :-o а ми тут сидимо які ті темні… :dash:

  14. 64
    sophia статистика sophia коментує:

    loreleya каже:

    Пластиковий посуд може бути виготовлений з полістиролу (маркування – PS) або поліпропілену (РР або трикутник з цифрою 5). От саме посуд з полістиролу і не варто пробувати пхати в піч – він взагалі досить крихкий і тріскає навіть при легкій деформації. А от посуд з поліпропілену здатний витримувати температуру понад 100 °С.
    А ще є пластиковий посуд з позначкою «Thermoplast» або «Duroplast» – він здатен витримувати температуру від -40 до +1400 градусів…

    серйозна класифікація) Аж цікаво стало)

  15. 65
    loreleya статистика loreleya коментує:

    duvnuj каже:

    - підодіяльник

    Згідно ДСТУ 2009 року:
    – підковдра

  16. 66
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    О.. нормал… а ми тут мучимось панімаєш лі… двоє тихво.. розуми всі поїли і розгадати не можем.. а воно он як просто все! підковдра…

    Треба пододавати то все до списку початкового з розшифровками…

  17. 67
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    Знаю, що я задовбав вже всіх тим пластиковим посудом, але сильно мене муляє то питання, бо сам хочу докопатись до істини.

    Отже. Слово “склянка” – виріб зі скла. Тут ясно.

    Слово “стакан” таки подається певними словниками української мови.

    СТАКАН, -а, ч. 1. Скляна посудина циліндричної форми, без ручки, признач. для пиття, зберігання рідини і т. ін.; склянка. // Така посудина, наповнена чим-небудь; кількість чогось, що вміщається в ній. 2. військ. Гільза артилерійського снаряда. 3. тех. Назва деяких деталей спеціального призначення, що мають циліндричну форму. Буферні стакани.

    Ще, як стверджують деякі мовознавці, етимологічно слово “стакан” деномінує виріб з дерева, деревяний посуд… (Подробиці вдаватись думаю не варта).

    Але доцільність його вживання українською таки сумнівна. В нас певно зо пів сотні назв посуду. Невже ми серед того всього не виберемо?

    Є ж у нас такі слова як
    чарка
    кварта
    кухоль
    келих
    стопка

    “Пластикова чарка” звучить досить так нічогенько…

  18. 68
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    :-x Височайшої степені (шойно Яценюк по ТБ сказав) :arrow: Найвищої степені

  19. 69
    Python Python коментує:

    Височайшої степені (шойно Яценюк по ТБ сказав) :arrow: Найвищої степені

    Обидва варіанти — суржик. Правильний варіант: «найвищого ступеню».
    Слово «степінь» вживається виключно в математиці.

  20. 70
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    а до речі може бути!… математика…

    хоча малось на увазі саме слово “височайший”… але і це слушно! Хоча то вже вищий пілотаж… нам би для початку шарікі і бутилкі побороти…

  21. 71
    Python Python коментує:

    Насправді «вищий пілотаж» включає в себе й розуміння, чому «шарікі» — це цитата з російської, а «шарики» — вже суржик ;)

  22. 72
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    До Python:

    Ви пілотуєте якийсь інший незрозумілий апарат. Бо цитата до суржику ніякого стосунку не має.

    Не было печали – черти накачали (с) – оце цитата з російської. А “я придбав собі на свято кольорові шарікі” – це суржик.

    Цитата – вислів, авторство якого приписується іншій людині.
    Суржик – явище вживання замість відповідного еквіваленту в рідній мові якогось іншомовного слова.

    Суржик – це коли слова рідні і чужі перемішуються в одному реченні… І люди навіть не помічають того… ;)

    п.с. В сусідній статті Ви стверджували що є “правильний суржик” (шарики) і неправильний (шарікі)… а зараз це вже стало “суржиком” і “цитатою”… якось Ви самі собі суперечите.. як так? ;)

  23. 73
    Python Python коментує:

    Суржик – це коли слова рідні і чужі перемішуються в одному реченні… І люди навіть не помічають того…

    Слова з невластивою мові фонетикою важче не помітити. Для когось він, може, й стає непомітним (але, мабуть, це можливо лише за умови, якщо така суміш і є рідною мовою), хоча для людини з мінімальним мовним чуттям неадаптоване запозичення вже виглядає як іншомовна вставка.

    п.с. В сусідній статті Ви стверджували що є “правильний суржик” (шарики) і неправильний (шарікі)… а зараз це вже стало “суржиком” і “цитатою”… якось Ви самі собі суперечите.. як так?

    Ну, насправді нема чіткої термінології для розрізнення «звичайного суржику» й «суржику над суржиком». Хоча суржик першого типу є українською мовою в тій же мірі, як фраза «глокая куздра кулданула бокра» є російською, тоді як суржик другого типу вже й сам наближається до російської мови граматично.

  24. 74
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    Python каже:

    Слова з невластивою мові фонетикою важче не помітити. Для когось він, може, й стає непомітним (але, мабуть, це можливо лише за умови, якщо така суміш і є рідною мовою), хоча для людини з мінімальним мовним чуттям неадаптоване запозичення вже виглядає як іншомовна вставка.

    Все дуже правильно… не помітити – важко. Саме на такій помітності і можна розвинути боротьбу з цим явищем :)

    Python каже:

    Ну, насправді нема чіткої термінології для розрізнення «звичайного суржику» й «суржику над суржиком».

    Ми з Вами як посидим то думаю зможем придумати не тільки цілу термінологію, а й цілу теорію різних типів суржику! :funny:

    Python каже:

    Хоча суржик першого типу є українською мовою в тій же мірі, як фраза «глокая куздра кулданула бокра» є російською, тоді як суржик другого типу вже й сам наближається до російської мови граматично.

    тобто мається на увазі що суржик який би він не був – не є мовою… а є лише спотвореним її варіантом.. і оскільки потреби в суржику обґрунтованої немає жодної – з ним можна і треба боротись. Ракову пухлину хоч і важко але треба видаляти.

  25. 75
    Python Python коментує:

    Все дуже правильно… не помітити – важко.

    тобто мається на увазі що суржик який би він не був – не є мовою… а є лише спотвореним її варіантом..

    Для людини з чуттям української мови! Ну а той, хто засвоїв цей мікс з молоком матері, вже цілком може сприймати суржик як звичайну мову, якою говорять люди.

    Саме на такій помітності і можна розвинути боротьбу з цим явищем

    і оскільки потреби в суржику обґрунтованої немає жодної – з ним можна і треба боротись. Ракову пухлину хоч і важко але треба видаляти.

    Так можна лише тимчасово ізолювати від суржику літературну мову, яка використовується лише в офіційному контексті. Але як перемогти суржик у побуті? Ми фізично не зможемо зібрати всіх суржикомовців і перевчити їх (чи вивезти всіх скопом за межі України). ІМНО, найкращий шлях — зруйнувати суржик зсередини, поступово наблизивши його до української мови. Люди не люблять різких змін, тому навчити їх називати підодіяльник ковдрою, а форточку — кватиркою одразу не вийде. Хоча це цілком можна зробити поступово, тому кожен крок у бік української мови має отримувати позитивний стимул (навіть якщо це лише перехід від більш русифікованого суржику до менш русифікованого).

    Ми з Вами як посидим то думаю зможем придумати не тільки цілу термінологію, а й цілу теорію різних типів суржику!

    А як же інакше? Бажаєш перемоги — пізнай свого ворога!

  26. 76
    Virgo-Leo Virgo-Leo коментує:

    Ну ось,вирішила і я внести свої “п’ять копійок” до вашого переліку неправильно вживаних слів.Ось наприклад:
    чесно говоря :arrow: відверто-кажучи
    пробувать/питатися :arrow: намагатися
    капішон :arrow: каптур
    апєльсін :arrow: помаранч
    клубніка :arrow: полуниця
    узор :arrow: візерунок
    криса :arrow: пацюк
    салфєтка :arrow: серветка
    під ковриком :arrow: під килимком
    радуга/райдуга :arrow: веселка
    довбати :arrow: лупати
    кєпка :arrow: кашкет
    клюква :arrow: журавлина
    аїст :arrow: лелека

    Яких лише “перлів” ненаслухаєшся у громадських місцях…

  27. 77
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    Мова – річ тонка… в цьому ділі головне – не переборщити.

    слово “апельсин” в укр мові ніхто не відміняв. помаранч – скорше діалектизм.

    райдугу ніхто не відміняв.

    а загалом спасибі за списочок!)))

  28. 78
    Python Python коментує:

    райдуга

    Цілком літературне українське слово — загляньте у словник.

    апєльсін

    сігарєта

    Апельсин і сигарета — також нормативні (хоча єкаюче-ікаюча вимова — ні)

    довбати лупати

    Схоже, що «лупати» — діалектизм. Правильно — «довбати» (не «довбити»!)

  29. 79
    duvnuj статистика duvnuj коментує:

    Саме так думаю і я…

    як я й казав – головне не кидатись з крайнощів в крайнощі і не підозрювати всі слова підряд в “нечистокровності” :roll:

Сторінка 2 із 2«12

Відповісти “Суржик: норма спілкування чи ракова пухлина мови?”

:) :( ;) :cry: :-D :roll: 8-O :funny: :oops: :-o :crazy: :flirt: :evil: 8) :-| більше »