Ну що ж, нарешті знайшовся час і натхнення, після написання першої частини, знову попорпатися в нашій історії, тож, не гаючи часу, до фактів та цікавинок! Вперше назва “Україна” з’явилася наприкінці XII ст. в Іпатіївському літописі у 1187 році у зв’язку зі смертю в Переяславі князя Володимира Глібовича. У літописі говориться: “…и плакашася по нем всі [...]
Переглядів: 1,602
стаття просто супер!!!!
тільки одне але, думаю недоцільно порівнювати Ольгу та Юлю… надто це різні особистості та постаті в нашій історії !!!
@ Nashumilovochka:
Та ніхто і не збирався їх порівнювати))) Я думаю досить легко помітити, що усі мої коментарі мають жартівливий характер, просто, щоб трохи пожвавити історичну атмосферу))) Звісно, що це абсолютно непорівнювані персонажі)))))))
авідколи то руська мова стала українською?
за такою аналогію “руська – то російська” іто більше підходить, що й часто можна почути від різноманітних українофобів.
Ось що з цього приводу каже вікіпедія:
Украї́нська або руська мова — східнослов’янська мова, державна в Україні та одна з трьох рівноправних офіційних мов у невизнаній Придністровській Молдавській Республіці. Для запису використовується український різновид кирилиці. Належить до східнослов’янської групи індоєвропейської мовної родини.
Давньоруська або давньоукраїнська, давньокиївська писемно-літературна, староукраїнська,[1] давньосхіднослов’янська — мова народності, яка населяла Київську Русь.
Староукраїнська літературна мова, вона ж рутенська (англ. Ruthenian language, нім. Ruthenische Sprache, фр. Ruthène), старобілоруська (біл. Старабеларуская мова), руська — поширена в XIV—XVIII ст. в Україні, Білорусі, а частково і в прилеглих землях (Польщі, Молдові) мова юридичних документів, згодом — конфесійної, полемічної, художньої, проповідницької, історіографічної, частково наукової літератури. В історіографії і філології 19 століття для неї вживалась назва західноруська писемна мова, яка зараз вважається застарілою. [4]
Ну та купа фактів наназі не ототожнює їх.
І то перше речення – то нічо не говорить, бо Вікіпедія з того приводу пише:
і жодної згадки про руську мову…
У кожному разі, руська мова – це мова, що була поширена на теренах Київської Русі, котра, я сподіваюсь, ти не заперечуватимеш, є праматір’ю України.
ну зараз я обговорюю конкретно питання чи ставити між руською мовою і українською знак “=”…
ти ставиш, я попросив поснити чому. досі не розумію чому.
Очевидно малася на увазі найдавніша згадка про мову на території сучасної України, від якої і походить нинішня українська.
ну але я правий у тому що робити згадку то одне.. а ототожнювати в цьому випадку ніяк не можна?
Може й так.
Ну… шо значе “може”? ))) Хто є автор статті? я чи ти?)))) хто має знати шо там і до чого і відповідати за достовірність фактів?)))
хароший стаття. тіко шось там жінок забагато скрізь!
Автор статті-то я, але факти ж не я придумала. За шо купила, за те й продаю. Я тільки підбирала ті, котрі мені видалися цікавішими та укомплектувала їх в один допис.
А жінок ніфіга не забагато, просто без них і ні туди, і ні сюди) :wink:
sophia каже:
не ремісництво а збиральництво? ну можна було вже й пересвідчитись в їх достовірності… ти ж підписуєшся автором. а не пишеш шо дані взяті з невідомих неперевірених джерел…
Дуже рада, що в нас на Спільноті продовжується хороша традиція “серійних” дописів.
)
Дуже цікава стаття. Дещо знала ( про Ольгу, Бояна, Заповіт, літери укр. мови …), але дуже багато нової цікавої і пізнавальної інформації.
Дякую автору
І з нетерпінням чекатиму на наступний допис ( там щось про козаків мало бути
sophia каже:
Повністю підтримую, куди ж ви без нас?
loreleya каже:
Як то куди ми без вас? Так ми без вас і в бар, і на футбол, і в сауну, і на дискотеку, і навіть в гуртожиток в гості на чашку чаю