Українська онлайн спільнота

Ну що ж, нарешті знайшовся час і натхнення, після написання першої частини, знову попорпатися в нашій історії, тож, не гаючи часу, до фактів та цікавинок!

Вперше назва “Україна” з’явилася наприкінці XII ст. в Іпатіївському літописі у 1187 році у зв’язку зі смертю в Переяславі князя Володимира Глібовича. У літописі говориться: “…и плакашася по нем всі переяславци… бе бо князь добр и крепок на рати… и о нем же Украина много постона…”. За часів Галицько-Волинського князівства його землі одержали назву “Україна”, яка пізніше, з XVI ст., вживалася в документах в межах більшості заселених українцями земель, що увійшли до Польщі.

УКРАЇНА ІЗ ПРЕФІКСОМ «НАЙ»

***

Найдавніші згадки про приручення тварин на території України належать до епохи мезоліту — тобто VII-VI тис. до н.е. Як свідчать знахідки у мезолітичних шарах, першою свійською твариною був собака. В епоху міді-бронзи було приручено всіх основних сільськогосподарських тварин, в тому числі і коня, якого тоді ж пристосували до верхової їзди.

***

Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна; жили вони, очевидно, в кінці XVI — на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена. (віват прогресивним українкам!!! )

***

Найдавнішими міжнародними юридичними актами Київської Русі були договори з греками, тобто Візантією, які належать до X ст. (от бачте, з яких часів задурюють людям голови юридичною плутаниною???)

***

Найвидатнішою жінкою Київської держави вважається Ольга, жінка Ігоря, яка взяла владу після його смерті. Виняткове явище в ту сувору епоху — жінка впродовж багатьох років (з 944 по 969) мала владу у великій державі, що є свідченням її великого таланту. Князювала вона від імені малолітнього сина Святослава, але твердо тримала владу у своїх руках. Вона об’їздила свої землі і встановлювала в них нові закони, засновувала нові оселі. Вважається, що вона була першою жінкою-русинкою, яка стала відомою в світі. (гммм, цікаво, а коса-бублик у Ольги була??? :wink: )

***

Найдавніша згадка про «руську» (тобто українську) мову на території сучасної України належить до 858 року. Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII ст. з виходом у 1798 році першого видання «Енеїди» І.Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови. (Еней був парубок моторний, і хлопець, хоч куди козак…)

***

Найпершим видатним українським поетом, ім’я і твори якого ми знаємо, треба вважати Павла Русина з Кросна (близько 1470-1517). Він довго працював у Кракові, викладаючи у тамтешній академії, бував він в Угорщині, жив у Відні. В своїх творах з любов’ю описує рідну землю, означення «русин» для нього—«слово солодке», і він гордий з того, що носить таке ім’я.

***

Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».

***

Найвідоміший музикант Київської Русі — співець XI ст. Боян, який жив при дворі Святослава Ярославовича і якого згадує автор «Слова о полку Ігоревім». (і не думав і не гадав бідний музикант, що пристосують його ім’я на такий непривабливий для нього новий лад. Він же мабуть умів не тільки старі чужі пісні співати, а й свої творив ))))

***

Найдавнішою скульптурою, знайденою в Україні, є кам’яна баба з кургану поблизу с. Нововасилівки Миколаївської області, яка належить до V-ІV ст. до н.е. (і знову баби, ну нікуди від нас не подінешся )

***

Ансамбль унікальних фресок у Софійському соборі в Києві є найдавнішим зразком українського монументального живопису. Цим фрескам вже майже 1000 років. Загальна їхня площа становить 3000 кв. м. (до речі про Софіївський собор: всім наполегливо рекомендую до прочитання роман Павла Загребельного  “Диво”, то є надзвичайна річ)

***

Найбільше перекладений літературний твір — «Заповіт» Т.Г.Шевченка. Його перекладали на 147 мов народів світу. (уявляєте собі заповіт яким-небудь папуаським діалектом?? Я от щось не дуже...)

***

Найпершим фаховим продавцем книжкової продукції вважається друкар М. Сльозка. За старих часів, тобто в XVII-XVIII ст., книги продавалися насамперед у друкарнях. М. Сльозка винайшов нову форму розповсюдження друкованого слова: продавав видання Львівського братства, роз’їжджаючи по ярмарках.

***

Найчастіше вживаною літерою з українського алфавіту є «п», із якої починається найбільша кількість слів. «Найпасивнішою», тобто найрідше вживаною буквою українського алфавіту, є «ф». В українській мові звук, що починається цією літерою, зустрічається тільки у небагатьох запозичених словах. (гм-гм, ну так, “подерті панчохи пані поштарки підкинули під папороть” )

***

Найпершим вищим навчальним закладом в Україні була Острозька Колегія, заснована в 1576 р. у м. Острог князем Костянтином Острозьким. Другий вищий навчальний заклад — Києво-Могилянська академія, заснована у 1623 р. шляхом об’єднання Київської братської і Лаврської шкіл. Це були на той час єдині вищі школи у східнослов’янському світі. (то вам не Політех VS Універ )

***

Найдавнішим і єдиним давньоруським медичним довідником, що зберігся до наших часів, є лікарський трактат-порадник «Мазі» — узагальнена праця про лікування травами, який склала Євпраксія Мстиславна, онука Володимира Мономаха, у Х ст. (а ви кажете “таміфлю”, “марлеві пов’язки”…)

***

Найдавнішим народом на території сучасної України, назва якого збереглася у писемних пам’ятках, були кіммерійці, які оселилися наприкінці ІІ — на початку І тис. до н.е. в Причорномор’ї, південних степах України. Спочатку це був осілий народ, що згодом перейшов до кочового скотарського господарства. Найбільш ранні відомості про кіммерійців находили у грецькій літературі, вони належать до початкового періоду знайомства грецьких мореплавців з північним узбережжям Чорного моря і мають характер легенд. Земель кіммерійців досяг і Одіссей.

***

Найдавніша людина, за останніми свідченнями науки, з’явилася на сучасній території України приблизно 700-800 тис. років тому. Відкриті нещодавно археологами шари з матеріалами поблизу закарпатського с. Королевого свідчать, що стародавні мешканці цього поселення вже тоді володіли вогнем, займались мисливством, а основною формою суспільної організації було первісне стадо.

***

Найзнаменітішими дітьми можна вважати трьох дочок Я. Мудрого, які стали королевами в різних країнах. Дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха І, а після його смерті управляла Францією як регентша до повноліття свого сина, короля Філіпа. Про це свідчить багатомовний напис на її пам’ятнику неподалік від Парижа: «Анна руська—королева французька». Друга дочка Я.Мудрого була одружена з норвезьким королем Геральдом Сміливим, а третя — з угорським королем Андрієм. (І знов наших дівок всюди повно. Пам’ятаю, як моя вчителька історії нам розповідала з гордістю, як королева Анна привезла зі собою до Парижа книжки і писала звідти батькові, що потрапила у жахливу гидотну нецивілізовану діру і про те, як її чоловік замість підпису спромагався поставити лиш хрестик).

***

Найстародавнішим істориком на території України вважається один з античних науковців Сириск. У 1908 році на землях античного міста Херсонесе археологи знайшли стелу з текстом III ст. до н.е. Напис вдалося розшифрувати, і з’ясувалося, що стелу було встановлено на честь херсонесіта Сириска, сина Геракліда, увінчаного за історичні дослідження золотим вінком. Нині стела зберігається в Херсонеському історико-архітектурному заповіднику в Севастополі.

***

Найдавніші прізвища, тобто власні особові назви, близькі за значенням до сучасних прівищ , зафіксовані в українських пам’ятках ділової мови — грамотах ХІV – XV ст. Це князь Іван Васильович Чорторийський, пан Іван Чорний, пан Воячко Рогатинський. Характерно, що все це прізвища людей, котрі належали до тодішньої суспільної верхівки, прізвища князів, магнатів, власників великих земельних маєтків. Чому саме в них з’явилися прізвища? Ці люди купували і продавали свої села й інші маєтності, записували їх у спадок дітям, родичам, і ці юридичні дії потребували оформлення відповідними документами. А для дітей чи онуків було вигідно, щоб прізвище свідчило про те, що вони нащадки і спадкоємці такого-то предка.

***

Перші кам’яні споруди на Русі відомі ще за язичницьких часів. Однією з таких будівель, згадуваних літописом, був князівський палац — терем Святослава Ігоревича у Києві.
Найдавнішими свідченнями про існування колісного транспорту є залишки возів, виявлені в Сторожевій Могилі поблизу Дніпропетровська, на Мелітопольщині та в інших місцях. Як тяглову силу для них використовували волів. Належать ці знахідки до племен ямської культури Подніпров’я, які жили наприкінці III — на початку II тис. до н.е.

***

Найбільшим транспортним шляхом стародавності, що пролягав на території України, був “шлях з варяг у греки” — система річкових шляхів і волоків між ними завдовжки 3000 км, що зв’язувала північні землі Давньої Русі з південними руськими землями та Балтійське море з Чорним. Виникла вона у IX — на початку X ст. і мала велике значення для розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі Давньої Русі. (ну про той шлях, напевне, чули всі))

***

Перший автомобіль з’явився на території сучасної України, а разом з тим і в усій тодішній Російській імперії у 1891 році в Одесі Купив у Франції це механічне чудо редактор газети “Одесский листок” В.В.Навроцький. То була одна з найперших ще дослідних моделей уславленої згодом фірми Панар-Левассор. (Ясно, що одесит купив, хто ж іще ))))))

***

Найдавніші згадки про пересилку вістей на території України належать до 1 тис. до н.е.: грецькі історики згадують про передачу повідомлень у народів, які жили у Причорномор’ї, — скіфів та сарматів. (оскільки мідних телеграфних дротів того часу при розкопках не знайшли, робимо припущення, що вже у ті часи в Україні існував бездротовий зв’язок )

***

Найбільшою битвою з XVII ст. до середини XX ст. є Берестейська битва 1651 року між Україною і Кримом з однієї сторони, і Річчю Посполитою — з іншої. В ній брало участь до 600 тис. воїнів. Тільки битви другої світової війни, зокрема на Курській дузі, біля Москви і Берліна мали більші масштаби. (козацький розмах – то вам не абищо. Вони як розвертаються, то вже розвертаються).

Наразі, гадаю, ви вже досхочу накуштувалися другої порції смаколиків, тому згортаюсь. До речі, козацькі цікавинки у наступному дописі)