Трошки про цитати в Он-лайн Спільноті

В цьому топіку суто моя точка зору, яка не претендує на здобуття однодумців або ж противників!

Значить так, відразу попереджаю, що нікого зумисе не бажаю образити, тому прошу вибачення наперед у тих вразливих, хто болісно зреагує.

Тут ввели таку нову фішку як цитати, http://webcommunity.org.ua/2009/12/03/monoloh-ostannij-arhument/ – безпосередньо, в цій темі, справа, можна клікати і перемикати вирізані шматки текстів з даного блогу.

Так от, виникло запитання: навіщо ці цитати? Тексти, безсумнівно, на спільноті всі різні і по-своєму цікаві, ну і архів вже величенький, треба якось зацікавлювати аудиторію, але , даруйте, меін чомусь здавалось, що вже ящо вирізАти якийсь уривок тексту, то він має: а) зацікавлювати чимось свіжим і неординарним і приваблювати до цілого тексту або ж б) бути влучним на кшталт афоризму…

Я знаю, що всі, хто подають якісь уривки текстів в ці цитати, безсумнівно, талановиті і розумні люди, прсото меін не зрозуміло, ЩО ж в більшості цитат є ТАКОГО, аби це речення чи фразу аж ЦИТУВАТИ.

Наприклад:

Література стає розбещеною, прямолінійною, вульгарною та інколи порногрфічною, особливо, коли автори беруться описувати інтимні сцени. — natalka, Куди вона зникає?

Якщо б цей уривок був чимось типу “трейлера” до безсумніно цікавої статті Наталки, то все зрозуміло: але ж клікати по цитаті з метою перейти на цілу статтю не виходть. Тобто, цей уривок подається просто як окреме цікаве і цінне зауваження, до того ж нове і афористичне.  Але ж в даній цитаті просто вказано, що література, при описі інтимних сцен, стає вульгарною, прямолінійню, порнграфічною… так і хочеться  вигукнути: ЗДРАСТУЙ, КАПІТАН ОЧЕВИДНІСТЬ!!!

Я потрудилась і знайшла цю статтю Наталки дійсно хороше есе і змушує задуматись, але ця “цитата” – це просто вирваний з тексту шматок, який не дає ні уявлення про цілу статтю, ні не приваблює якимсь особливим поданням, як-от, для порівняння, візьмемо цитату таку:

Для того людині голова – щоб нею думати, а не щоб туди хот-доги пхати! — duvnuj, Чому? (роздуми на тему культури)

це дійсно ЦИТАТА, не “трейлер” чи прсото очевидний факт, а цкаво поданий вираз/зворот.
Далі.

Кожна невдача – це урок, котрий дає нам життя, і, якщо ми правильно виконаємо домашнє завдання, то станемо мудрішими, міцнішими. — bodyk, Страх: 6 речей,

Бодик пише прекрасні опуси, але ця цитата не зрозуміло що висвітлює: що особливого, чи в змісті, чи в поданні, висвітлює САМЕ ЦЕЙ шматок тексту? Капітан Очевидність знову на поготові, з транспарантом всевідомої сентенції “все, що нас не вбило, зробило нас сильнішими”.

Для противаги:

Наша місія полягає в побаченні невідомого, наша сутність заважає в тому баченні. — michael,

Ось це дійсно вартісна цитата – сама фраза змушує задумуватись, неординарна, цікава та нова.  Цей уривок з цілого тексту вартий того, аби бути виділеим і підресленим, в даному контексті цитат.

Ще не зрозуміло, чому в цитатник кидають АБСОЛЮТНО звичайні, пересічні, банальні думки, як от:

Краще ніж сперечатись, аргументувати, і все одно лишатись при своїй думці – вийти в світ, зробити когось щасливим, навчитись любити… — duvnuj, Анатагонізми кохання

Це те ж саме, що кинути в цитати щось на подобі: “Я вважаю, що сьогодні холодно” (с) Даша Бендер. Такі уривки, звичайно, теж чогось варті, але ж тільки в контексті!!! Тоді як, скажімо, цитата:

Люди кажуть, що думають, а складається враження, що, думаючи, що вони думають, взагалі ні про що не думають. — bodyk, Оксиморонність еклектики життя

цінна сама по собі, і в цьому і полягає суть цитування! Прийнамні, в тому форматі цитатника, який поданий на спільноті!

Це все, що я хотіла сказати – просто давайте не графоманити, а дійсно якісно творити. Ще раз перепрошую за вторгнення зі своїми поправками, але ж свобода думки – це не завжди мовчазне несхвалення