Коли знімаєш однокімнатну квартиру, і вже другий тиждень в тебе на підлозі, в спальнику, спить твій кращий друг, то можна з’їхати з глузду. Кращий друг не робить нічого паскудного, ну, з того, що можуть робити гості: він акуратно миє за собою посуду, збирає збриту щетину в умивальнику, складає свій спальний мішок в рюкзак, рюкзак ставить [...]
Переглядів: 874
угу…деколи навіть найкращі друзі бувають втягість…особливо коли не відчувають меж пристойності
О! Нормал!
СПРАВЖНІ друзі… ніколи не стануть напрягати… і справжні друзі не посоромляться сказати в очі правду…
тобто якщо щось не подобається. Тим друзі й відрізняються…
дуже дякую авторові за цікавий такий допис! Класно! Є над чим замислитись!
Хоча невідомо що ж насправді хитрий автор мав наувазі
дуже часто дружба буває занадто односторонньою. ти вважаєш його своїм найкращим другом, а він… в результаті він тебе просто використовує як джерело захисту, матеріальної підтримки, як людину, яка завжди дасть “ключі від хати, де гроші лежать” хіба не це мав на увазі автор, хіба не таким був Макс?
а може це автору просто бракувало витримки. може це він не звик жити з кимось “в одній кімнаті”?
кімнаті, що стала його світом, в який ввірвався несподівано хтось інший, хтось, чиї погляди на цей “світ” власні, чимось відмінні від твоїх. і як тоді бути?
ту Філолог: шановний, вчіться відділяти автора від героїв оповідання.
до dashabender. я ся дико ізвєнтіляюся, я не хотів нічого образливого сказати. просто цей допис звучить наче сповідь співмешканця.
якщо це не так, ну що ж, я просто помилився
Дуже сподобалось…Дуже відверто і реально!!!
дві ситуації
1. Прийшов кращий друг до мене додому. Я відчинив двері, поздоровалися, він увійшов, і, поки я зачиняв двері, встиг залізти до мене в холодильник, дістати ковбаси, і врізати собі такий шмат, який я з’їдаю за день
2. Той же друг. Уже зима. Прийшов. Я відчинив, потиснули руки, я зайшов і сів за свій робочий стіл. А він поки знімав куртку та берци. Я пив какао з печивом задротніючи в контакті. Після чергового ковтка я поставив чашку з какао на стіл (вона була ще наполовину заповнена). Друг бере, мою чашку, моє печиво, і йде спокійно наче так має бути на мій диван п’ючи моє какао з тільки що відібраної у мене моєї чашки
Мораль?
Звісно крім того шо ти їси мало ковбаси.
Мораль – перед приходом друга треба купити особисто йому палку ковбаси і какао з печивом приготувати. тільки от що робити коли друг нежданчиком з’являється мудрі світу цього змовчали.
Погана мораль. друг може теж не з пустими руками приходити.
ну чо погана? гостинність – наша ментальна риса. так що спецковбаса для друга це непогано
а ще друг завжди пошле тебе і ти на нього не образишся 
ну це я так) жартуючи. ми ж то всі знаємо що значить кращий друг 
а хоча як досвід спілкування кращих друзів показує – ця свиня (в т.ч. і я) припирається в самий непідходящий момент, відриває тебе від роботи, з’їдає ті харчі що ти збирався викинути, дзвонить до батьків і питає чи є ти поряд коли в тебе телефон вимкнений, так само і ти до друга
Дивні у вас стосунки )))))
згідна. це не дружба.
у друга, як і у кохано людини можуть бути недоліки, але вони не мають тебе дратувати! інакше гадлик стосункам