Обманюючи страхи і тривоги, Себе оббріхуючи з ніг до голови, М’які кути й широкі коридори Тепер довіку не покинеш ти. Це за твої ідеї божевільні Тепер ти під замком весь день сидиш. Думки твої не будуть більше вільні. Це дурка. Ти у пастці. Ти мовчиш. Відгадуючи знаки на папері – Круги, трикутники і ромби непрямі, [...]
Переглядів: 442
Скуштуй ще смаколиків:
Супер!
Жестячок звісно той іще! Але вірш суперовий! Давно нічого такого сильного не читав!
дуже дуже дуже гарно… немає слів..
Згоден з Nashumilovochka !
Але в мене слова є! Серед моря попси – це кораблик психоделу!
duvnuj написав:
ага… тітанік… ))
Записуюсь в лави шанувальників автора
Супер!!!
Непересічне бачення і просто чудовий вірш!
Клас. Просто клас. Як легко читаються слова, так ніби самі собою в”яжуться докупи, а який за ними стоїть глибокий зміст. Потужно — дуже потужно. Браво!
дякую, народ
сижу тут червонію ))
може кому автограф треба – то ви кажіть))) гггг
Да да.. треба.. прям на спині!
рима/строфи гут, але тема – любов-нелюбов-дурка – банальна до ужаса
Ото мене реально потрясло… Коли читаєш вірш, і аж “захлинаєшся” сюжетом… Коли уже бачиш чітку картину того, що написано.. Респект автору, твори далі
ААААААА В нас на спільноті маньяк))))