Отже як і було обіцяно, продовжую епопею Цей допис поєднає всі віднайдені письмові згадки про кохаків-харктерників з різноманітних джерел, наукових праць, історичних книжок, мемуарів. Нагадую, попередні дописи на цю тему можна прочитати тут: Подорож у минуле: І. Характерники. Спогад віків. Подорож в минуле: ІI. Характерники. Таємниця поняття. Отже, що там зберегла народня пам’ять… * * [...]
Переглядів: 2,428
І ніяка добра паскудна душа не привітала мене з моїм 15-м дописом. Як і з 10-м і з 5-м… взагалі хамство…
буду першою паскудною душею та привітаю із 16 дописом – ти сьогодні аж два втнув!
Надзвичайно цікавий допис із серії, лише б знати, що з цього правда, а що просто придумав народ… хоча, віра, що наші предки могли таке витворяти додає впевненості та гордості
Дуже цікаві всі 3 дописи! А вірити чи ні в кожного свої фантазії і погляди) Я вірю в багацько, але і спростовую багато… от всякі там чаклунства, шаманства… та немає такого, це просто уміння домінувати в чомусь, в чому інші відстають, хоча всі ці домінування основані на самовпевненні, тож будьмо самовпевненними у своїх можливостях і тисяча нінзя і мільйони самураїв не зроблять те що ми
Ну я не знаю… але очевидно якщо поцікавитись тим ближче виникає впевнеість в правдивості цих переказів.
Принаймні в оснвній їх частині. Адже факти мають місце. І не лише в далекому минулому. Деякі такі вчення і техніки збереглися до наших днів.
І навіть деякі секретні дослідницькі інститути всерйоз цікавляться можливістю отримати ці знання для застосування в сьогоденні.
Ну.. тут насправді ніякого чаклунства… ми досі називаєм чаклунством те, чого не розумієм. А це реальні практики які основані на своїх законах – лиш доступні вони мало кому. А для всіх решат – це магія
То вже не кажучи про всякі наші можливості та про всі наші функції які в нас атрофувались, про наші органи чуття які практично нічо не роблять з того шо можуть і про те, на скільки відсотків використовується людський мозок.
а можна дізнатися джерела, якими ти користувався при написанні статті??
вибачайте, але списків використаної літератури не складаю
То шось міняє?
Загалом там були свідчення записані етнографами, істориками. Дані з різних джерел, публікацій, книжок та інших мемуарів.
у мене вдома 2 книги написані Тарасом Каляндруком про характерників, все що написано у цьому дописі є і там! Тому, якщо автор звідти не взяв інформацію, то можу стверджувати, що вона правдива
і ще! Такі дописи та знання нашого минулого із позитивної точки зору самостверджують нас як націю та роблять нас міцнішими! Повірте у це і ви будете сильніші!
Ну, можливо якщо в мене не бракне часу й натхнення і я здійсню повний обсяг статей на цю тему то поєнавши докупи всі агрументи, ви таки складете загальну думку. Можливо наступну статтю мені ватра назвати “Факти”. Може знайти більш менш сучасні згадки та реальні факти проявів характерництва. гм.. треба замислитись!
Погоджуюсь, дійсно дуже цікавий допис з серії.
Взагалі, у переказах про козаків-характерників дуже тісно переплітаються вигадка і правда. І, напевно, ми так ніколи точно і не будемо знати де що. Особисто мені у наведених уривках дуже часто образ козака-характерника схожий з описом перевертня, а ще є деякі риси від іншої напівказкової-напівмістичної нечисті. І от тепер можна сидіти і думати, чи то з козаків-характерників казки писали, чи як то кажуть “страх має великі очі” і відважних людей наділяли рисами містичних істот…
Я як історик-початківець, і як дослідник теми можу відповісти на це питання
Насправді де вигадка а де правда можна визначити лише прочитавши всі мої дописи і дослідивши всі факти :0
Щодо рис напівказкової напвмістичної нечисті в образі характерника… ну так і є…
звісно тими знаннями і вміннями якими володіли характерники не володів ніхто.. а в наші дні про це можна лише мріяти. І відповідно скільки тисячоліть ми живем – принцип лишається один: все що ми не розумієм ми боїмося, ненавидим, зневажаєм, тощо. Часом поважаєм. Частіше якщо не бачим на власні очі не вірим.
Навіть в часи коли люди могли побачити живого характерника і його вміння – характерників вважали чаклунами, магами, нечистою силою. Їх не хотіли ховати священники, хоча на Січі священники завжди ховали козаків. Деколи їх ховали лицем донизу, щоб бува не встали після смерті. Або з кілком в серці.
Їх боялись за життя, і після смерті.
А от з кого казки писали – то вам вирішувати. Але якщо вас лякали в дитинстві бабайком – то ви навіть не знаєте що то таке за хрєнь!
А в давнину турки лякали дітей дечим іншим… і хто читав мій допис знає що то таке.
Кожен вирішує сам.
(А щодо перевертнів – то цілком не є міфічним брєдом. є певні факти… які можливо матимуть місце в подальших дописах.)
Урус шайтанами
. Це я так показую, що допис таки читала)
За відповідь дякую, з нетерпінням чекатиму продовження серії.
А от відділяти зерно від полови ( читай правду від вигадки) довірю автору, як “історику-початківцю і досліднику теми”, а я вже покладатимусь на його компетентну думку :wink: