Звичайно, на рахунок життєвих позицій сперечатись даремно - у кожного вона своя, і я визнаю право кожного члена суспільства таку мати і відстоювати.
Але, тим не менше, ми живемо у суспільстві, і як би не відмежовували власний простір і власні права, ми обов’язково стикаємось з критикою тих самих наших життєвих позицій. І дещо по-дитячому, дещо пафосно і кумедно заперечувати право інших на втручання в наше існування – бо, фактично, інакше альтернативою є доля відлюдника чи затворника.
Та й врешті, саме слово “позиція” аж надто близьке до слова “поза“, в яку стають для когось (і не лише в сексуальному плані: ))) ).
- зловлена у пастку
Так от, дуже часто доводиться стикатись з людьми, які вважають власні негативні риси своїми безперечними плюсами, і хоча тут є такий аргумент, як “все на світі суб’єктивно, і не все, що погане для одного, те погане для іншого” , його можна легко спростувати нижчеописаним чином.
В теорії “что такое хорошо, и что такое плохо” (с) відкинемо й справді всі стереотипні і об’єктивні поняття, а візьмемо за константу тільки одне:
- негатив це те, що змушує інших людей плакати (страждати).
- позитив – усміхатись (радіти).
Упростимо, так скажемо, задачу, аби уникнути численних софістичних розгалужень.
Так от: дуже часто доводиться стикатись з людьми, які, заподіюючи своїми вчинками іншим людям страждання (сльози, неприємнощі, болючі осади спогадів), вважають, що це їхні… плюси.
Вони заперечать це, звісно, і скажуть “та я знаю, що це погано!”, але відразу ж додадуть: “Але я така/такий, яка/який є! Я цього не приховую!“, і вважатимуть, що раз поступають чесно, значить, вже апріорі позбавляють себе необхідності виправляти в собі ці негативні риси характеру, мовляв, а чого ж, ми попереджали, які ми погані! Ці люди ще й немало гордяться тим, що отакі вони, чесні та відверті, зразу, мовляв, показали всі карти, а винні уже ви, ті, що попри цю чесність, залишились поряд.
Раз вже сьогодні я так розійшлась на тему стосунків і характерів, то посмію і цей підтип назвати, скажімо, Homo Despicable-Honesty ( від англійського Despicable – ниций, підлий, і Honesty – чесність 
). Кострубатий трохи вийшов термін, але це вже побічне.
Так от, любі Homo Despicable-Honesty – чесність також буває підлою, а інколи гіршою за брехню: і саме в такій ситуації, як оце описую я зараз. Тому що така чесність – не для того, аби людина знала правду, а тільки для того, аби зняти з себе будь-яку відповідальність, ницо переклавши її на плечі іншого, адже, ну погодьтесь, не дарма кажуть, що любов сліпа.
І коли закохуєшся, то не бачиш правди – прищів на лобі.
І коли закохуєшся, то не відчуваєш правди – гидкого запаху тютюну.
І коли закохуєшся, то не слухаєш правди – раціональних порад друзів та близьких.
І коли закохуєшся, то не думаєш правди - що це не на вічно.
І коли закохуєшся… то не віриш ПРАВДІ… що людина погана.
Навіть якщо вона так “щиро” зізнається в цьому сама.
І зрозумійте, що цінують вас за позитивні риси, а негатив (в тому числі, хамство, впертість, песимізм та інше, в кожного своє) просто терплять… І навіть якщо ви в цьому підло признаєтесь “на самому початку” - воно не додає вам харизми чи оригінальності, а виказує вашу ницість.
Оці тези червоненьким мені подобаються – згоден з кожною!
Недарма кажуть — усе геніальне просто. Кожна теза геніальна у своїй простоті та реальності. Абсолютно погоджуюсь кожним словом, так ніби це мої власні почуття надзвичайно влучно обрамили у висловлювання.
:thumbsup:
Знімаю капелюха.
Бачите! а ви казали хамство – то погана річ
А он завдяки йому про мене вже цілі дописи пишуть!
бе зфанатизму, агов! )))
Але ж хамство буває таким милим
і взагалі людина з певною клепкою знає якусь межу. Ми ж не говорим про ситуацію на зразок:
- як твої справи?
- та йди ти на…!
не будем плутати божий дар з яєшнею
Даша, а ти міняєш в собі ті риси які в тобі просто терплять?
ту Юра:
1) хамство не буває милим, його терплять в імя інших, кращих рис коханої людини, це самодурство – вважати свої негативні риси “милими”))) Коли маленька дитина грубить чи істерикує, то дорослі поблажливо посміхаються не тому, що це “мило”, а тому що воно, мале, ще не розуміє, як воно насправді образливо.
2) хоча ти переходиш на особистості відразу, і це неправильно, але я тобі відповім: я не стверджую, що мої негативні риси “мені пасують” або ж “милі” – я не змінюю їх лише в тих випадках, коли це мені а) не потрібно б) дуже важко. В тому й різниця.
:wink:
Гм. Чесно кажучи, більшого абсурду аніж “миле хамство” я ще не чула. Це типу як сказати “симпатична зрада”, “гарненька підлість”…..
Ну та то ваша думка ))) і ніхто нікого нічо терпіти не заставляє )))
мені он подобається все ))) а кому щось ні – то не мої проблеми))
за такою логікою можна ніколи не міняти своїх негативних рис і вдало поділити їх на дві категорії: а) не потрібно б) дуже важко. І не міняти ніколи й нічого.
Зато дуже просто шукати в комусь недоілки. І розсусолювати негативи. А в свому оці не бачимо й колоди.
Я от скажімо назвав теоретично свої риси. І всі накинулись одразу кричати “та ти геть чисто неправий. та тебе просто терплять.”
А хіба вас не терплять? я не бачу тут жодної людини яка наважилась би сказати про свої негативні риси відкрито. а тіки зпідтишка звинувачувати інших.
І якщо я не правий киньте в мене гідравлічним пресом!
Ну та тут всі висловлюють “свої” думки переважно) Якщо риси були названі “теоретично”, то відповідно і все, що було сказано з того приводу — це теж лише “теоретично”.
Гідравлічним пресом? Хочеш щоби милі дівчатка ся подвигали????
еммм… Юрчику : )))) я не зовсім розумію, чому ти так все сприймаєш на свою адресу : )))) Якби я бажала присвятити якусь зі статтей тобі, я би так і написала: “ту ДИВНИЙ”… або ж “Юрі, який такий-то і такий-то”))) :wink: Спокійно, хлопче, тебе ж ніхто не чіпає, чому ти так знервувався? Геть збив мене з пантелику, тфу! Я собі тут спокійно роздумую про стосунки чоловіків та жінок в абстракті, а тут мало не дитяча істерика “Я ТАКИЙ, ТЕРПІТЬ МЕНЕ! АБО НЕ ТЕРПІТЬ!!!”
сміхота : ))))
Жарти то добре. Але визнати свої негативні риси – всім таки слабо!
Ну та певна істеричність присутня
емоції аж линуть (шоб не сказати пруть) потоком з дописів 
як добре, що є люди яких можна “розворушити”.
у відповідь на що зявився цей черговий крик душі ми всі добре знаєм – ті хто слідкували за дискусією. як мило спостерігати за “спокійним роздумуванням” ))) то так весело )))
Робити скандали і інтриги – то є моя місія на цій спільноті
інакше вам всім скучно стане 
ти у всьому бачиш підтексти… важко, напевно, тобі : ))))))))
та нє, мені супер! жити весело!
а загалом я не згоден з формулюванням “правда – це підлість”. якщо не буває “милого хамства” тоді й підлої правди нема. буває лише правдива правда. і буває брехня. третього не дано.
а загалом я не згоден з формулюванням “правда – це підлість”.
тааа… взаглі-то.. такого ніхто і не стверджує
Коли правда є лише підлістю – це заголовок.
І ідеться про ситуації, КОЛИ ВОНА Є ПІДЛІСТЮ. А не як визначення, що “правда це підлість”. Хм
Ну я й маю наувазі… я не кажу що це визначення.
Кажу що правда підлою не буває. Підлими можуть бути лише люди. Але коли людина каже правду (особливо якщо це протиставити брехні) – то правда підлою не може бути.
Якщо хтось пост фактум використає шось на свою користь то вже інше. а правда є правдою.
хм… цей допис перетворився на гарячу дискусію 2х осіб
цікавенько… що то може значити… ггг (просто підливаю масло у вогонь)
хм… то може Дашу на Ціпу перейменувати, аби люди не плутались?
дуже класний допис! ті хто стикався з такими людьми зрозуміють всю болючість питання… коли людина каже “та, я отаке зробила,я така сволота”, і ця фраза перекладається так: “та, я сволота, але я то призала і значить то твоя проблема, а я мінятись не збираюсь!”
Даша, пишіть ше!
все було б смішним, якби не було такою сумною правдою… є такі люди і треба дивитись добре в себе чи ти часом не є тією людиною, яка своїм існуванням пригнічує інших і думає, що всі їй завжди винні…