Скошена скорена брудна трава
Зім’ята зіткана з льону драбина
Надто налита у скроні доба
Рідна різка та розмита людина.
Жовто – осінній жовтень живе
Стріха спекотна свячене зілля
Стомлена дівчина коси стриже
Вельон веселий – в вівторок весілля.
Надто червоні вуста попеліють
Криком круків наповняючи сад
В житі ромашки так жадібно мліють
Верби виплакують вранішній град.
Розчерк на тілі шукав шоколад
Випило пару усе молоко
Квітне квітневий розбурханий сад
Пахнуть парфуми твої від Коко.
Сподобалось? Поділись з іншими...
Переглядів: 345
Скуштуй ще смаколиків:
Охо-хо.. Я не дуже розбираюсь у стилях — що ж це? Абстракціонізм? Модернізм? Імпресіонізм? Чи усе нараз?
У кожному разі, рими та ритм підібрані дуже вдало, а зміст у цьому вірші мабуть кожен бачить якийсь свій, і той щоразу міняється із новим прочитанням.
Стосовно стилю – то до автора
Але я щойно прочитав його тричі, і весь час інший зміст, у цьому і фішка!
Просто кожен раз акцентуєш на чомусь іншому, в залежності що у тебе на душі, яку реакцію ти хочеш/не хочеш викликати…
Просто через те,що тут багато алітерації сворюється бурхлива ритмічність..
а взагалі це постмодернізм, принаймні в такому світлі я хочу вірш бачити..))
а що на це скаже Бодик?;)
Бодик, напевно, внюхується в аромат від Коко, але ніяк його не може знайти:)))
Та ні, просто у мене дуже часто від таких віршів залишається лише враження від прочитаного, мені дуже складно часом навіть і пригадати про що ж вірш… а що ж я таке бачив перед своїми очима… залишаєтья лише настрій, якісь внутрішні відчуття та переживання, які складно описати…
ну… це як описати оргазм… зможете?
Оргазм описати? Хм, чому не зможемо – зможемо:)))
хм, michael , чекаємо :-) Головне в цьому – не збитись на пошлість і вульгарщину…
Блін, мене вже злапали на слові:))) Ну, що тепер маю робити – треба буде думати:)))))
хм… важко вловити конкретну ідею вірша…. певне в цьому його фішка… він мене спантеличив…. О_о
До речі оргазм описати можна…
на приклад так, як це зроби в Андрухович у своїй книжці..)
на мою думку дуже вдало..
це мистецтво.
Мдя… мистецтво попси. звучить як оксиморон.