Любов – вона, незвична й прекрасна, вона полонить думки і в цілому світі існує тільки стукіт серця коханого. Тук-тук – і почався новий день; тук-тук – і заспівали пташки, зашумів вітерець, розквітли квіти; тук-тук – і твої очі світяться щастям, душа співає і весь світ ладен тобі підкоритися. Тук-тук – так легко поєднати навіки двох [...]
Переглядів: 981

Цей допис вже повний і самодостатній глибиною своєї думки і польотом своєї фантазії. Фото то так вже
Я й забув шо таке шось фоткав уже…
Дякую, приємно :-)
о Боже….
шо за песимізм..?)))
вас не впізнати..:))))))
А відколи то критерієм оцінки стала наявність сопливого хепі-енда?
та ні відколи..
Блін! Де хепіенд, я не зрозуміВ!
Лорелея, вітаю із дебютом у розділі есе! А взагалі – дуже настроєва річ, а головне впливає… Кажуть, завдання мистецтва не бути добрим чи поганим, а просто викликати емоції, і тут уже немає значення які – чи дуже позитивні, чи огиду… головне, аби торкнуло когось…
А то мене торкнуло..
bodyk, дякую :-). Найвища похвала, яку можна сказати – це признати, що тебе “зачепило” чи то пак торкнуло, як ти сказав… дуже приємно.
А ще, я думаю, що в кожного були схожі ситуації, просто не кожен в цьому може признатись…
я таки сподіваюсь, що огиди моє ессе не викликає… ну хіба зовсім трішечки :-)
в мене слава Богу не було.!!!!!!!!!!!!!
справді,таке робить людину сильнішою.
Мене ніц не тронуло, я давно уже тронутий.. лише торкнуло
А я й не писала “тронуло”. Читати треба уважніше ;-)
2 natalka. Не завжди. Деколи ламає і розчаровує. А що вже зламане, то як би добре його не клеїв, шов все-одно можна знайти….
йой..
та ніц зі мною поганого не було дякуючи всім силам небесним і підземним!!!!!!!!!
не вмирала точно!!))
блін, тре кави випити, бо ви мене вводите в транс.:)
Я й не говорила про фізичну смерть. Я мала на увазі смерть моральну, почуттів і т. д.
І не кажу, що то точно було з вами, більше того, щиро за вас рада, що не було. :-)
а кава, то є добра штука))) Смачного)))
гг
дякую..)
Вау, оце стаття!!!!!!Супер:)))
Я спочатку хотів залишити коментар, але не буду того робити мабуть…
Чому? Побачите…:)))
Нюхом чую, що michael щось собі придумав, якусь тему для допису :-)
2 Лорелея Блін, таки дійсно щось не то вичитав… пробач, можеш кинути у мене арматурною трубою %)
я за! трубою і пачкою сірників!
Ладно, я тобі великодушно пробачаю :-)
І дійсно багато хто в житті переживає такі моменти. Вони сприймаються дуже важко і завжди залишають по собі випалену доріжку в душі. Але точно знаю, що час таки лікує. Навіть не те що лікує, а змінює твоє власне ставлення…
Чудове ессе — браво! Пройняло до глибини душі.
Пи.Си. Хлопці, що то у нас за такі цікаві настрої панують щодо жбурляння різними дрібними і не дуже предметами?)))
Киньте у мене перфоратором, якщо це не нова фішка на УОС
Ура!!!! Така молода спільнота, а у нас вже є свої фішки! В честь цього кидаю в Бодика відбійним молотком :-)
ну тоді якшо кожен вибирає собі якусь кидалку — я озброююсь арматурою!
Якір мені в гланди… та що ж це коїться!
а давайте всі позабиваємся і буде чистий спокій!:))
Фінал – озброєний натовп в кількості дописувачів сайту – то були саме вони – увірвалися одне до одного і перебили себе металевими обрізками невідомого походження. Рельси, труби, перфоратори – все летіло.
Всі спільноти позакривали, а те, що залишилося від їх авторів, здали на зберігання для показу майбутнім поколінням неугодних…:)))
Ого. оце політ фантазії… Одразу видно – творча людина :-)
Ось так, почавши за здравіє, можна закінчити за упокій…
Ага, можна – так і виходить дуже часто:)))
йой.. старалася написати якийсь коментар, але якось не знайшлося слів… така до болі знайома ситуація… дуже гарно викладено власне бачення “смерті почуття”, яке колись гріло тобі серце…. очевидно, автор мав (ну чи мала) нагоду відчути всю повноту отакої втрати… бо ж не переживши такого не напишеш…
Напевно що так – не переживши не напишеш:) Гарно сказано!
якщо чесно, то написала це досить давно…
правда не відразу змогла хоч комусь показати…
а зараз це вже просто красиві слова….
Вже не залишилося нічого? Тільки слова? Це добре…
Залишився досвід і точне знання того, чого не варто робити в майбутньому, а це теж немаловажливо….
Може й так – usus est magister optimus…
Майкл, ну може не будем порушувати правил Спільноти: Параграф 2, Пункт 1.1.
Коментар наривається на видалення
Зара гляну, що я там порушив…:)
А, ну – то є якраз і потреба – мені фраза та подобається – досвід – найкращий вчитель, хто не знає:)
Гм.. бачте як воно… людям цікаво почитати. Кожен хто шось читає – шукає між рядків себе! нє?
Ну, судячи по кількості коментарів, тут таки досить багато людей змогли себе побачити. Дуже приємно і дякую всім за ваші думки…
Дуже гарно написано, легко, ніжно, а головне по-справжньому і правдиво. Виклад теми ненав’язливо проймає до самих кісточок. Супер
oxamyt, дякую
мдя… той допис все одно сумний. знову почитав і аж тойовово…
якшо ця фраза ще не в цитатнику, то пропоную її туди помістити
До lemberg:
Та я може б так і зробила, але шановна адміністрація змінила менюшку, і звідти пропав розділ “Цитати”…
Вибачте, але цитати тимчасово вимкнено до встановлення особистості. Наразі триває слідство.
Дякую дівчатам за активність – вам воздасться. може.
Цитати знову працюють стабільно, Вашу цитату додано. Дякуємо, що слідкуєте за розвитком подій.