Увійти

Ви ще не тут? Так ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ!

Хочете зробити це?

За: Листопад 2009

Розкажу тобі думку таємну

Розкажу тобі думку таємну

Ліна Костенко “Розкажу тобі думку таємну” I shall tell you my secret idea I’ve been burnt by a weirdest surmise: For today and tomorrow and always I’ll remain in your heart in disguise. Time will pass and collect the emotions Names, impressions — a hundred of them But today and tomorrow and always You’ll remain [...]

Записки самогубця

Записки самогубця

Вона стояла і дивилася у вікно. За склом була осінь. Жовте листя повільно кружляло в повітрі, опадаючи на землю. Вітер хитав дерева… Неначе гігантські гойдалки вони схилялися вправо-вліво, заколисуючи птахів. Вправо-вліво… Усе життя – як гойдалка. І після найкрутіших злетів провалюєшся у глибокі прірви. А потім знову вгору… Та одного разу ланцюги, що тримають гойдалку, [...]

Історія одного художника

Історія одного художника

В кожному із нас живе митець. Який би він не був, які б маски не носив, як глибоко в лабіринтах нашої бурхливої людської сутності б він не ховався, та все ж таки він є. І одного дня він прокидається… Так сталося і цього разу. Можливо Його оживила муза. Можливо Його розбудив дотик легенького бризу, або [...]

Робота… це весело?

Робота… це весело?

Мабуть, більшості із нас добре знайомі такі поняттями як робота, робочий день, робочий графік, обідня перерва та інші страшні слова… Виключення, мабуть, становлять студенти, які ще не влаштувались, а також люди які працюють вдома і мають абсолютно інший стиль роботи та пенсоінери Кожного дня ми йдемо на роботу тією самою стежкою, сідємо в ту саму [...]

Чуже Місто

Чуже Місто

Присвячується львів’янам. І всім, хто відірваний від рідного гніздечка. Чуже місто не зігріє… Димним ранком виходжу з дому. Ще темно, на вулиці листопад. Першим снігом вночі накрило ледь живі, задохлі деревця, пожухлі кущі і машини, що битком напихані в дворі. Тут не вистарчає гаражів і парковок. Тут – мегаполіс. Мій шлях прямує до метро, до [...]

Маразм

Маразм

У кухні з крана капає вода. Стук-стук по дну. Дістало. Більш не можу. Від всього розболілась голова. Кап-кап сльоза. Скотилась. На підлогу. На вулиці виблискує гроза. Вона весною вийшла погуляти. День серед ночі. Глянь, яка краса! То може варто зараз помовчати? Гаряча кава. Чорна. Без вершків. Ковток. Тепло. Як смачно. Неймовірно. Як шкода, що мій [...]

Крик душі..

Крик душі..

Чого тебе я так люблю??! Чому я досі пам’ятаю??! Чого життя своє гублю І все ніяк не забуваю?? І знову й знову виникають Ті світлі спогади в душі.. А ти живеш собі й не знаєш, Як важко й боляче мені.. Як важко думати щоночі І згадувати всі ті дні, Твої спокійні ніжні очі Навіщо ти, [...]

Евтаназія: вбивство в ім’я співчуття чи реанімація сатанізму?

Евтаназія: вбивство в ім’я співчуття чи реанімація сатанізму?

Для одних смерть — кара, Для інших — дар, Для багатьох — благо… Сенека Вікіпедія дає нам таке визначення: Евтаназія ( грец. ευ — добре + грец. Θάνατος – смерть ) — практика припинення (або скорочення) лікарем життя людини (чи тварини), яка страждає невиліковним захворюванням, відчуває нестерпні страждання, на задоволення прохання хворого в безболісній або [...]

Кисло-солодка розмова

Кисло-солодка розмова

Неокрилене щастя На крилатих словах Покриваєм польотом Заокруглених фраз. Мов бароковим стилем Мов твоїм баритоном У баранячу шерсть Ми вбираєм розмову. І у кожному русі Наших русих розмов Виступає роза Та розрошує кров. Мов оббризкана лаймовим соком Мов полита моїм молоком Неприборкана наша розмова Застигає між нас напівсном.

Ніс, якого ніколи не видно, але ти знаєш, що він є…

Ніс, якого ніколи не видно, але ти знаєш, що він є…

На спільноті знову почалися пошуки щастя… Бачу треба щось від себе написати. Стаття була задумана як коментар, але він був досить величеньким, тому оформив його як новий допис. Хм, щастя. Мені здається, що абсолютного щастя немає на планеті Земля і ніколи не буде. Є граничне щастя, тобто щастя, яке має свй початок і кінець. Нам [...]

Увага! Конкурс!

Увага! Конкурс!

Всім всім всім! А особливо любителям поезії, а також авторам, учасникам, та небайдужим людям – у нас конкурс! Тема конкурсу: ПОЗИТИВ Умови конкурсу: У конкурсі беруть участь лише віршовані твори учасників спільнота з творчої категорії Поезія. У конкурсі беруть участь твори написані до 15.00 години 19 листопада 2009 року. Вірші написані після цього часу до [...]

Хочеш?

Хочеш?

— Хочеш, пісню тобі проспіваю? Хочеш, казку тобі розкажу, Як тебе я безмежно кохаю, Як твій образ в душі бережу? Хочеш, в сні я до тебе прилину, Хочеш, в мріях тобі я з’явлюсь? Принесу почуття голубине І об скелі стрімкі розіб’юсь ? Хочеш, будуть ходити легенди Про любов загадкову мою? Хочеш, будуть співати дерева Про [...]

Через десять років

Через десять років

Дивись на мене, бо за стільки років Змінитися ми встигнути змогли. Нас відділяє всього кілька кроків І час, що ми окремо прожили. „А ти такий … Такий , як був раніше, І ті ж лукаві бісики в очах. А пам’ятаєш, щоб було тепліше, Тримав колись ти сонце у руках? А ти такий… Ти зовсім не [...]

Весільні дзвони, чи звуки тамтама?)))

Весільні дзвони, чи звуки тамтама?)))

Трішки такий кумедний топік, не знаю, чи надто він зацікавить нашу сильну половину спільноти, та сподіваюсь все ж, що усі матимуть думки, котрими захочуть поділитися з приводу нижченаписаного)))) Котра з дівчат у певний період свого життя не мріяла про те, що англійці називають «white wedding»??? І дійсно, яка чудова картина: наречена в пишній білій сукні, [...]

Останній вечір

Останній вечір

Я плакала, а ти …ти пригортав Мене до себе. І мокрі очі цілував, І шепотів „ Не треба”. Навіщо нас з’єднала доля? Чом невблаганний час Дає невідповідні ролі Тобі…мені…для нас? Хотілося, щоб все було найкраще, Хотілося любить. Та, бачиш, не для мене щастя, Для мене тільки мить. Я буду жить тією миттю, Як ти мене [...]