Ви часто боретесь самі з собою, щоб прийняти рішення? У вас це все проходить надто болісно, ви просто немов родите трійню, коли хочете зробити якийсь вибір? У вас, мабуть, часто трапляється, що ви вагаєтеся століттями, перебираючи усі можливі “за” та “проти”, вираховуючи усі наслідки вашого рішення, думаєте, а як би поступила ваша мама, тато, дід, сестра, що б сказав вам ваш вуйко, хресна мама? Якщо у вас так відбувається, то знайте… ви не одні…
Так, я не боюся признати, що часом я таки боюся (пробачте за тафтологію) прийняти якесь рішення, але у тому і полягає людська природа переборювати страх…
То чи можливо стати більш рішучим? Ну… мабуть, иии…., напевне 
Насправді, це таки можливо, ось те, що допомагає мені:
Поважайте ваші почуття та те, чому ви надаєте перевагу
Як часто у свому житті ви дозволяєте іншим впливати на ваші рішення? Як часто ви хочитет посидіти вдома місля тяжкого та виснажливого робочого дня, але телефонує друг та запрошує на пиво… а ви ідете, ви ж хочете зробити ваших друзів щасливими.
Часто люди навіть і не уявляють собі, що у них є також власні побажання, вони просто всліпу ідуть за іншими. Добре це чи погано – вирішувти вам, але коли людина іде за стадом, та випадково спотикаєть, то винувата не вона, а власне стадо… Але де тут натяки на якийсь індивідуалізм?
А спробуйте часом не переконувати себе, що це саме те, що мені потрібно, а дійсно прислухайтесь до себе… не кидайте собі пилюку в очі, кажуть, це погано для зору.
Забудьте про реакцію інших
Ви часто перед прийняттям рішення проганяєте базу усіх ваших друзів, знайомих, близьких на предмет того, що б вони сказали на ваше рішення, як б була їхня поведінка на вашому місці?
Давайте хоч визначимо, чи це працює, чи можете ви це все прорахувати? И… навряд чи. Навіть якщо ви і вгадали із реакцією, можливо ваш бос хоче від вас якоїсь ініціативи? Можливо ваша кохана друга половинка бажає якоїсь несподіванки? Задумайтесь…
Я нічого не робитиму – і це також рішення
Люди, яким складно прийняти рішення, зазвичай закінчують тим, що нічого не роблять. Ви так довго вирішуєте, якою ж рукою зловити того горобця – правою чи лівою, що він просто втікає… усьо, капєц, нема кого ловити… Хоча, часом коли перед вами постає дилема так або ні, і ви вважаєте, що обидва рішення можуть бути неправельними, то не забувайте, що “я нічого не робитиму” – це теж варіант.
Виробіть критерії для прийняття рішень
Часто трапляється, що людина просто не може вибрати якийсь варіант. Зараз я наведу жіночий приклад 
Скажімо, ви прийшли у забігайлівку та не можете вибрати між піццою та салатом, то вам у допомоі може стати якийсь із цих двох критеріїв: а) ви хочете низько калорійну їжу (аж не віриться, що я таке пишу ); б) ви хочете зекономити. Так який же ж критерій ви оберете?
Наприкінці скажу лише одне, усі ми – люди, нам властиво помилятись, але це не повинно стримувати та сковувати нас у прийнятті рішень.
Будьмо рішучі і буде нам добре!
“Як часто у свому житті ви дозволяєте іншим впливати на ваші рішення? Як часто ви хочитет посидіти вдома місля тяжкого та виснажливого робочого дня, але телефонує друг та запрошує на пиво… а ви ідете”
Зате коли просиш друга піти він вважає достатньо вагомою причиною відмови “ой нє, я шось замаханий я тут дивлюсь тєлік”
шось знайоме
Головне не те як довго ми зважуємось… бо кожному треба свій час… а те. щоб поки ми вагаємось вже не стало пізно!
ну, в мене точно 
А критерії думаю є в багатьох
точно!
дійсно, є такі люди, яким треба багато часу на роздуми..
ось на приклад я! навіть коли вибираю між серветками – з запахом свіжого моря (який брєд!!) чи хвої..)) але все ж таки я той вибір роблю і купую серветки без запаху..) головне не вагатися і розуміти,що який би ми вибір не зробили – для нас він найкращий і найоптимальніший, бо чогось ми ж вибрали саме те, а не інше!!!:) і навіть чим частіше ми постаємо перед якимось вибором, тим скоріше ми з ним справляємось і тим нам простіше в житті. То ж я важаю,що життю нас слід кидати під танк, ставити перед одноваріантним виборои(інколи і таке буває) і тоді ми собі дамо раду в житті…)))))))
ги. мені оцей допис чомусь нагадав історію про Буриданового осла (пам”ятаєте, це ота бідолашна тварючка, яка думала на якій купці овес смачніший і в результаті здохла з голоду :-) ). Як на мене, то важливо розрізняти ситуації, коли вибір є дійсно принциповим ( тоді можна визначати критерії, думати, зважувати і т. д.) і коли ми вибираємо між однаковими речима, просто поданими по-різному ( приклад Наталки з серветками – адже те, який в них запах абсолютно не впливає на їхню здатність виконувати свою основну функцію ).
А взагалі, життя наше так влаштоване, що вибір в нас є постійно. Як там кажуть: навіть з безвихідної ситуації є, як мінімум, один вихід – він знаходиться там само, де вхід. Перефразовуючи, можна сказати, що навіть коли в нас є тільки один варіант дій, можна знайти ще як мінімум один – бездіяльність :-)
Багацько людей дуже часто полюбляють бути такими собі “польовими мишками”, яким не потрібно робити вибір. Вони живуть по давно налагоджених схемах і просто уникають чогось… одним словом “застій”
Раз був на діагностиці, і мені сказала кобіта наступне – “застій” жовчі треба лікувати качанням пресу…:)))
А стосовно рішучості – так, ми постійно стикаємося у нашому житті з вибором. Я підтрмую Лорелею в тому плані, що є різні випадки прийняття рішення – якщо вони принципові – то можна довше подумати, якщо вибирати що їсти – чи піццу, чи ще щось – тут немає що думати.
Але ж є така думка, що сім раз відмір, а один раз відріж – значить і тут сіль є якась.
Звичайно – поки думаєш, можна втратити хвилю.
Але з іншої сторони – іноді поки думаєш – рішення приходить саме по собі:)))
Тут справу грають вже інші фактори, а не здатність приймати чи неприймати рішення:)
А мені цей допис нагадав фільм “Завжди кажи ТАК/Yes Man”, там він був нерішучий постійно, коли попробував завжди робити рішуче по принципу життя змінилось на краще, але привело не зовсім як він задумував)
Думаю ми такі якими є наразі, мінятись на рішучішими це те саме, що заставляти елергетика любити ту річ на яку в нього алергія)
Але алергетик вічно чхає, поливає себе соплями…. невже йому не хочеться позбутись цього?
А в тебе хоч з одним дописом фільм не асоціюється? кіноман )
точно. з дописом “наші досягнення” не асоціюється
Хочеться але це ж як вада… її позбутись неможливо або ж дуже вжко, рішучості добитись так само..
2 Дивний:
Фільми теж на чужих досягненнях в основному створюють)
Такий цікавий допис! Кожний з нас побачив в ньому себе))) І для мене то якраз зараз дуже актуально.
Часто буває,що щось надзвичайно важливе обрати значно легше, ніж якусь дрібничку…то в мене так чомусь.