Україні 18, чи, може, 4?
Заздалегідь хочу попросити пробачення у всіх, хто читатиме цей допис, за те, що він, мабуть, переповнений субєктивізмом та, скоріш за все, надто імпульсивний – пробачте, але…
Усі радіють та кажуть – Україні 18, вона може пити пиво, курити цигарки, водити хлопів наніч. Ми надзвичайно тішимся та гордимось, що вісімнадцять років тому Україна стала незалежною. Та чи дійсно вона незалежна? Перепрошую, але на мою скромну думку, це далеко не так. Ми все ще енергетично залежні від Росії, російський президент дозволяє робити собі неадекватні заяви стосовно “незалежної” держави. То ви це називаєте незалежністю?
Як не сумно, Україна таки дійсно “незалежна”, не залежна від здорового глузду. Погляньте на наших обранців, нашу політичну еліту – це здебільшого ті, хто вважає себе пупом землі, це імбецили-небесні-представники “вищих сил” на нашій землі, що можуть вершити свою волю без жодних докорів сумління – адже вони боги, а ми лише звичайні смертні.
Чому ми не можемо працювати разом? Де два українці – там три гетьмани. Навіщо вічно тягнути ковдру на себе, мовляв, та ми все зробимо самі, і зробимо це на найвищому рівні, але, на жаль, коли зазнаємо повного фіаско, то зазвичай кажемо – та це все він/вона, я тут ні до чого. Панове, невже це нормально? Невже це адекватно для держави, що є “повнолітньою”? У 18 років, здорова держава повинна приймати здорові рішення, правильно розпоряджатись своїм життям, а що ми маємо натомість?
Вам не видається, що наша держава поводить себе десь років на 3-4? Таке враження, що ми захворіли рахітом та дистрофією, бо не розвиваємось. І нас негайно потрібно лікувати. До речі, чому ж ми не приймаємо пігулок, нам не ставлять капальниці та не роблять уколів? Та пробували, але, на жаль, це не допомагає. Наша хвороба стала настільки хронічною, що не піддається “народним” методам лікування. Нам потрібна реанімація, шокова терапія – можливо, хоч це допоможе нам якимось чином вилікуватись та встигнути розумово наздогнати свій вік. Мене бере жаль ще й за те, що лікуватись нам буде надзвичайно складно; погляньте на стан нашої сфери охорони здоров’я, наші лікарні, наших “спеціалістів”, котрі закінчують медичні вузи, часом не склавши жодного іспиту не за гроші… То що, здатна така “медицина” нас вилікувати?
А що ми досягли за цей час? 18 років нашої “незалежності” – це здебільшого період втрат, а навіть, якщо ми і мали невеличкі здобутки, то опісля втачали ще більше, ніж мали до того.
Таку державу назвати повнолітньою складно. Отож, Україно, тобі ще не можна пити, курити та водити хлопів – надто маленька ти ще!
П.С. Дякую тобі, Господи, що дав мені силу волі повитирати усі матюки із допису.
П.П.С. Сумно!!!
Коментарів аж 9, Насвинити | Пінг (якесь дурне слово)
виправ будь ласка — імбіцили.
Ну а в загальному допис вірний, як це не сумно(
На справді має бути власне “імбецили” http://www.slovnyk.net/?swrd=%D0%86%D0%9C%D0%91%D0%95%D0%A6%D0%98%D0%9B
І спасибі за коментар. Я писав цей допис із каменем на серці та піною на губах…
Амінь.
про це все краще не думати.
але й тішитись нема чим.
Безперечно, я погоджуюсь із цим. Але єдине, що мене вразило, так це те, що усі балакають, які ми класні, як нам добре бути незалежними і т.д… Здебільшого блогери пишуть феєричні пости на зразок “Вітаємо Усіх, все буде просто супер”, але ніхто не говорить про проблеми, про те, що ми часом зовсім не туди і не так рухаємось…
Вчора бачив біл-борд в тему.
якийсь незрозумілий фон і білими велики літерами написано “ЗАЛЕЖНА УКРАЇНА”. Насправді там написано “НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА”, але літери “НЕ” умисно написані якимось блідим кольором, в той час як “залежна” добре видно, бо воно гарно контрастує з фоном.
А збоку написано: “Україна споживає енергоносіїв стільки ж скільки й США, Японія, Росія, але виробляє товарів в сотні разів менше”. Може не дослівно, але суть така.
Не знаю на чиє замовлення такий величезний біл-борд, може то щось до виборів, але просто хотів поділитись цікавинкою, бо в тему…
так бодику, цілком погоджуюсь із усім сказаним.
, а не бути в комфорті, достатку, але не чути чужу мені мову, можливо зовсім мені не приємну
от мені останнім часом в голову лізуть думки про те, що мене чекає через років 5 – 10. наше життя ж насправді коротке. я молода людина, хочу влаштувати своє майбутнє краще, аніж моя мама до прикладу. а що я бачу навколо? чи зможу я себе реалізувати саме так як хочу?
сумно і насправді не хочу їхати за якісь там кордони працювати, бо ми нічим не гірші за інших, в дечому їх перевершуємо. хочу будувати свою державу
Не капальниці, а крапельниці.
Загалом гарна стаття.
І плакати з написом Не- ЗАЛЕЖНА УКРАЇНА я теж бачив…
Але газ використовують підприємства, а не люди. На опалення приміщень цілком достатньо того, що Україна сама добуває. А ті приватні підприємства нехай самі домовляються…
Ну так… наших запасів газу цілком достатньо аби забезпечити приватний сектор ВЕСЬ.
І люди не мають ставати заручниками газових конфліктів. І ціни на газ для населення мають бути низькі.
Але позиція “хай самі домовляються” – неправильна кардинально!
Як то так шоб держава покинула свої підприємства і сказала “робіть шо хочете”… в першу чергу постраждає хто? Держава!
Саме тому шо кожен думає шо він окремо – джерело наших проблем. Бо лише разок ми сильні. В єдиній державі де функціонує кожна ланка.
То так як би голова сказала – “нехай ноги роблять шо хочуть”…
Нам потрібна реанімація, шокова терапія
ні. нам потрібні масові розстріли. або громадянська війна. або ще краще – втрата незалежності і така втрата, щоб цю втрату відчув кожен, щоб ця запливша з бадуна рожа чи витрахана 5-ма арабами курва пробудилися і дійсно встали. і так кожен.
Відповісти “Україні 18, чи, може, 4?”