“Невже кохання можна викинути? Закреслити? Припинити? Відмінити? ”

Кохання – не можна! Можна – стосунки…
А взагалі пост непесимістичний, скоріше справді реалістичний…І заставляє задуматись над тим, над чим раніше і не задумувались…Хоча, здається, про кохання вже все в тому світі розказано-перерозказано… Та ні ж, Дивний вміє здивувати… Молодець… А ще так і захотілось побажати тобі кохання, де не “грають вічним і цінним”)))

Тобто ти стверджуєш – що кохання це якась така стала величина чи субстанція, постійно наявна в певній кількості. І ми залежно від оставин його проявляєм до того чи іншого індивіда. Скаіжмо перестали проявляти до одного, тоді кохати починаєм іншого.
якось дивно. нівелюється весь той загальний принцип кохання взагалі.

сорі, не те слово підібрала: не Змінюється, а ЗАмінюється іншим

і як же змінюється той об’єкт? Бо я щось бачу що якщо він не хоче то й мінятись не буде…

не вірю в “половинки”….вірю в кохання!!!так – почуття із n-ою кількістю позитивних епітетів… в когось воно проявляється по-одному, в інших – по-іншому, то вже хто на що здатен..а від кохання ми не відмовляємся, не губимо і не міняємо – воно постійно з нами(чи то В нас)..Об’єкт, на який ми спрямовуємо його – от, що змінюється!!

А чому автору не прийшло в голову, що оті “половинки” – то якраз не аналог задниці, а, скажімо, з двох різнокольорових кусків пластиліну зліпленого чогось – хоча би й банального сердечка, як ото діти ліплять… Ото припустимо, що у світі є кууупа різних матеріалів (пластилін, клей, пісок…), але тільки по 2 шматочки кожного. І якщо ліпити їх між собою, то дещо, може, й вийде, але найкраще буде, як знайдутсья “половинки”))) себто, пластилін до пластиліну… З ріВних кусків (бо всі люди рівні), але ріЗних (бо всі вони ж і різні), але під час ліплення-ляплення ті шматки синього та червоного пластиліна гарненько перемішались, так, що вже й справді – хтось десь домінує, хтось в чомусь підкоряється… але “скульптурка”-то виліплена одна : ) гарна : ) спільна… бо це – дві половинки))

Ну якщо буде шось загальніше – ласкаво просимо з думками сюди!

От якраз реклами мені не потрібно. Пишу виключно для друзів (бо не маю змоги з ними спілкуватися) + надто особисте. Постороннім буде не цікаво.

реклямка пішла

А можна посилання на блог? А то страшно цікаво стало…

to Bodyk:
Хаос моїх думок і захоплень ледь-ледь вміщається на персональному блозі. До широкого кола читачів я ще не доросла. Може колись…

Ну, в цьому і весь сенс Кожна людина має свої погляди, і це чудесно. І щобільше людей висловить своє ставлення, то буде видно більш загальну картину. Та й писати можна про будь що, що хвилює та викликає зацікавлення у автора – тут якихось жорстких правил немає

Але я не буду вас переконувати, не маєте бажання – то гаразд. Спасибі, що читаєте та коментуєте.

Можливо, одного дня ви передумаєте ))

to Bodyk:
Дякую, але я не люблю встрявати в полеміку. Більшість людей не погодилися б із моїми думками і почали б доводити протилежне.

ну от і зупинимось на тому що світ такий якій він є… а декому просто пощастило, але це не міняє загальної картини.

Пані Ліно, Ви маєте власний досвід, власні думки – і це просто суперово! Я пропоную написати про них, бо із ваших слів виходить, що розповідаємо про ситуацію однобоко. Приєднуйтесь до нас Ми усім раді…